Крамар Микола Федорович

Трудову діяльність почав після закінчення середньої школи механізатором колгоспу «Радянська Україна» Жашківського району Черкаської області(1966 рік), далі вчителював у рідній школі.

1967 року прийнятий на роботу в редацію жашківської районної газети «Світло комунізму» — молодший літпрацівник, літпрацівник, завідубчий відділом. 1971–1972 роки — кореспондент обласної газети «Молодь Черкащини».

1973 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. 1973–1974 роки (по закінченні університету) — служба у лавах Збройних сил.

У 1977 році з жашківської газети переведений на роботу у редакцію обласної газети «Черакська правда», у якій працював до 1990 року з деякою перервою (1981–1985 — редактор, старший редактор облтелерадіокомітету) на посадах кореспондента, старшого кореспондента, оглядача.

Був одним з ініціаторів створення першої на Черкащині незалежної газети «Село і люди» (нині «Земля Черкаська») (1991 рік), у якій працював заступником, а з 1999 року — головним редактором.

З 1999 до 2006 року він очолював обласну організацію Національної спілки журналістів України.

Одружений, має два сини Мирослав(1971) і Богдан(1986),Онук Ілля(2004),Герман(1994),Мілана(?)

У 2001 році Указом президента України йому присвоєне почесне звання «Заслужений журналіст України». Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України. Нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом». У 2009 році нагороджений медаллю «За працю і звитягу». Нагороджений премією «Журналістська честь», нагрудним знаком «Козацька честь». Генерал-майор Козацтва Нової України. Лауреат премій ім. Гайдара, Прометей, автор текстів пісень, які стали народними. Почесний громадянин Жашківського району, Автор книги «Складна обстановка», чисельних статей, нарисів, досліджень сучасних процесів у соціально-економічному і суспільно-політичному житті Черкаської області.

• Хто є хто^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}