Крепець Леонід Петрович

Народився Леонід Крепець 13 березня 1984 року у селі Білокриниччя Шепетівського району Хмельницької області. Навчався у Білокриничанській школі, пізніше закінчив Полонське ПТУ. Після проходження строкової служби в Збройних силах України проживав у місті Володимирі-Волинському.

У квітні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил.[1] Служив старшим водієм у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії.

25 серпня 2014 року 3-й батальйон бригади потрапив у оточення біля села Дзеркальне, Донецька обл. Тоді під ракетним та танковим вогнем проросійських бойовиків та російських військових загинули та потрапили в полон десятки воїнів 51-ї бригади. Зі слів побратимів Леоніда, що вижили після бою, він отримав смертельне поранення після розриву міни у цьому бою. Тіло бійця не було опізнано, і Леонід Крепець спочатку був похований як неопізнаний солдат у Дніпропетровську.

Тривалий час рахувався зниклим безвісти.[2][3] Після проведення експертизи ДНК, яку взяли у його сина, аналіз зразків генетичного матеріалу збігся на 99,9%. Зійшлися й дані ДНК, яку взяли у матері загиблого.

Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.

Удома у Леоніда Крепця залишились дружина, двоє синів дошкільного віку та батьки.[1]

9 вересня 2015 року Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Леоніда Крепця почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський».

• Орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 5 жовтня 2015 року (посмертно)[4].

• Крепець Леонід Петрович
• Герої не вмирають!