Кротков Юрій Васильович

Народився в творчій сім'ї: батько — художник, мати — актриса.

У 1936 році був завербований радянською контррозвідкою[2], отримав псевдонім «Суліко». Брав участь у розробках іноземців. Завдяки ерудиції і широким зв'язкам серед творчої інтелігенції (був, зокрема, близьким сім'ї Бориса Пастернака) легко завів зв'язки у дипломатичному корпусі.

У 1940 році переїхав до Москви. В 1941 році вступив до Літературного інституту імені Горького. Працював в ТАРС і на Radio Moscow. На початку радянсько-німецької війни евакуюється в Алма-Ату. Після повернення з евакуації продовжив навчання.

У 1956 р. був залучений до участі у вербуванні французького посла в Москві Моріса Дежана[3]. Надалі брав участь у розробці військового аташе Франції Л. Гідо. В результаті операції КДБ з компрометації Л. Гідо застрелився[2].

У 1963 втік з СРСР, не повернувшись з туристичної поїздки до Великої Британії. Повідомив англійській розвідці про деталі операції КДБ у відношенні Моріса Дежана, про що незабаром стало відомо де Голлю. Посол був відкликаний з Москви і був змушений піти у відставку[2]. З 1967 по 1968 рік жив в Мюнхені, працював диктором на радіостанції «Свобода». У 1967 році на Заході вийшла його книга «Я з Москви».

У 1969 році виїхав до США для дачі свідчень у сенаті. З 1970 року жив у США, де видав ще декілька книг про радянську політичну систему та роботу радянських спецслужб[4].

Сценарист фільмів:

• 1960: Дідусь Гігія
• 1959: На порозі життя
• 1958: Капітан першого рангу
• 1957: Народжені бурею

• А. В. Блюм Заборонені книги російських письменників і літературознавців: 1917—1991 — Санкт-Петербурзький держ. університет культури і мистецтв, 2003. — С. 111. — 403с.

• Юрій Кротков на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)