Кубаїр

Кубаїр (башк. ҡобайыр) — жанр башкирської народної поезії, коротке поетичне сказання, традиційно виконується речитативом під акомпанемент думбири, рідше кураю[1].

Кубаїри є найважливішою формою башкирської етнічної самосвідомості; тексти епічних кубаїрів зберігають народну пам'ять про найважливіші події минулого і поворотні моменти історії народу.

Види кубаїрів
  • Епічні — оповіді, що оспівують батирів: «Урал-батир», «Идукай і Мурадым» («Иҙеүкәй менән Мораҙым»), «Карасакал» («Караһаҡал»), «Юлай і Салават» («Юлай менән Салауат»).
  • Ліричні: «Ай, Урал мій, Урал!» («Ай, Уралым, Уралым»), «Смерть високої гори» («Бейек тауҙың үлгәне»).
  • Дидактичні, які створюються шляхом злиття близьких за змістом і однотипних по своїй стилістичній структурі прислів'їв; в народі також побутують під назвою айтиш[2]. Широко відомі дидактичні кубаїри, складені Акмуллою — найвідомішим башкирським розповідачем історій XIX століття.

Лад віршування

Вірш кубаїра в основному семискладовий з парною або змішаною римовкою. Обсяг строф коливається від 4 до 30 і більше рядків.

Відомі майстри кубаїру

Відомими майстрами кубаїру були Асан Кайги, Баїк-айдар, Габіт-сесен, Хабрау-їрауі ін. До жанру кубаїру зверталися С. М. Мухаметкулов, М. А. Бурангулов, С. А. Ісмагілов, Р. Я. Гаріпов, Д .Г.Кіекбаєв, К.Аралбай, Р. А. Султангареєва та ін.

Примітки
  1. Галин С. А. Эпические традиции в башкирском фольклоре. М., 1994.
  2. Киреев А. Н. Башкирский народный героический эпос. Уфа, 1971.

Джерела
  • Кубаїр у Башкирській енциклопедії
  • Кирәев А. Н. Башҡорт халыҡ ижады. Өфө, 1981
  • Башҡорт халыҡ ижады. 3‑сө кит. Эпос. Өфө, 1982
  • Сальманова Л. К. О ритуальной функции песен о батырах //Эпос «Урал-батыр» и мифология: материалы Всерос. науч. конф. Уфа, 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.