Кудлай Олексій Іванович

Олексі́й Іва́нович Кудла́й (нар. 29 березня 1974, Харків, Українська РСР, СРСР) — український футболіст і футзаліст, тренер. Головний тренер російського клубу «Корпорація АСІ» (Кемерово).

Олексій Кудлай
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Іванович Кудлай
Народження 29 березня 1974(1974-03-29) (47 років)
  Харків, УРСР, СРСР
Зріст 179 см
Вага 69 кг
Громадянство  Україна→ Росія
Позиція Захисник
Номер 88
Юнацькі клуби
СДЮШОР «Металіст» (Харків)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1991 «Металіст» (Харків) (дублери)
1994—1995 «ВлаСКо» (ААФУ)
1995—1996 «Поліграфтехніка»31(7)
1995→  «Поліграфтехніка-Кристал» (ААФУ)
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІгри (голи)
1993—1994 «Інга»5(5)
1998 ФК «Харків»14(16)
1999 «Віннер Форд-Університет»13(15)
1999—2000 «Запоріжкокс»29(28)
2000—2002 «Фінпромко-Альфа»56(26)
2002—2004 «ВІЗ-Сінара»71(20)
2004—2007 «Динамо» (Москва)86(31)
2007—2009 «Спартак-Щолково»77(20)
2009—2010 «Динамо-2»22(2)
2010—2012 «Політех»40(14)
2012—2013 «Нова генерація»17(5)
2014—2015 «Ямал»28(9)
2015—2016 «Митищі»19(10)
2016—2017 «Автодор»26(11)
2018—2019 «Корпорація АСІ»0(0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1999—2005 Україна (футз.)?(14)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2013—2014 «Сибіряк» асистент
2015—2016 «Митищі» старший тренер
2016—2018 «Автодор»
2018— «Корпорація АСІ»
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Закінчивши футбольну школу «Металіста», Кудлай вступив до Харківського державного інституту фізичної культури. За чотири роки у складі університетської команди, яку тренував Валерій Марченко, взяв участь у чемпіонатах ВНЗ, міста, області і КФК[1]. В цей період встиг зіграти 5 матчів у вищій лізі чемпіонату України з футзалу за харківський клуб «Інга».

На четвертому курсі інституту отримав пропозицію з «Поліграфтехніки», який на той момент виступав у першій лізі чемпіонату України з футболу. Відігравши півтора року за команду з Олександрії отримав травму п'яти, відновлення від якої зайняло близько двох років.

Виступаючи в чемпіонаті Харкова з футзалу, отримав пропозицію від Юрія Кобзаря, який тренував ФК «Харків», що виступав у вищій лізі чемпіонату України з футзалу. Кудлай себе вдало проявив і через півроку перейшовши в запорізький «Віннер Форд-Університет» з яким здобув срібні нагороди чемпіонату і виграв Кубок України[2] По закінченні сезону команда розпалася і наступний сезон захисник провів у складі «Запоріжкоксу» з яким знову здобув срібло у чемпіонаті і став фіналістом Кубка України.

Літом 2000 року головним тренером єкатеринбургської «Альфи» став Валерій Водян, який і запросив Кудлая в команду. У наступному сезоні у клубі змінився тренер — замість Валерія Водяна команду очолив Юрій Руднєв і «Альфа» виграв Кубок Росії та Кубок володарів кубків, але по завершенні сезону припинив своє існування. Після цього український захисник провів два сезони у «ВІЗ-Сінарі». Єкатеринбурзький очолив Юрій Руднєв, який і був ініціатором запрошення Кудлая.

З ініціативи все того ж Юрія Руднєва український захисник перейшов у найсильніший російський клуб «Динамо»[1].

В кінці 2005 року прийняв російське громадянство, щоб не вважатися там легіонером[3].

Після закінчення сезону 2006/07 керівництво «Динамо» вирішило дещо омолодити склад і з усіх варіантів продовження кар'єри захисник обрав «Спартак-Щолково». Після першого сезону у клубі продовжив контракт ще на 2 роки[4].

Сезон 2009/10 провів у московському «Динамо-2», де був капітаном[5], але через фінансові проблеми клуб припинив своє існування і після цього Кудлай приєднався до «Політеха» (Санкт-Петербург)[6]. По завершенні сезону 2010/11 продовжив угоду з клубом[7], а у січні 2012 року був призначений капітаном своєї нової команди[8]. Санкт-петербурзький клуб очолював Юрія Руднєв, який і запросив відомого йому гравця.

В липні 2012 року приєднався до «Нової генерації»[9]. Його хотів бачити в команді тренер Вадим Яшин, але незабаром його змінив Юрій Руднєв, який теж підтримав запрошення Кудлая[10].

У сезоні 2013/14 працював помічником головного тренера «Сибіряка»[11], відгукнувшись на пропозицію Юрія Руднєва.

Перед сезоном 2016/17 став тренером-гравцем смоленського «Автодору»[12] і під його керівництвом клуб вперше в історії посів 4 місце у вищій лізі[13].

Під керівництвом Кудлая «Корпорація-АСІ» виграла срібні нагороди вищої ліги[14].

Оцінка гри

Дуже надійний і злий гравець, який має хороші бійцівські якості[15].

Нагороди і досягнення

Командні
«Віннер Форд-Університет»
«Запоріжкокс»
«Фінпромко-Альфа»
  • Кубок володарів кубків
    • Володар (1): 2002
«ВІЗ-Сінара»
  • Суперліга
    • Бронзовий призер (2): 2002/03, 2003/04
«Динамо»
  • Суперліга
    • Чемпіон (3): 2004/05, 2005/06, 2006/07
Збірна України

Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003

Індивідуальні

Як тренер
«Сибіряк»
  • Суперліга
    • Бронзовий призер (1): 2013/14

Поза межами спорту

Хобі

Любить грати у хокей із шайбою та кататися на гірських лижах[17].

Примітки
  1. ЧАЙКА, Сергей (27 грудня 2011). КУДЛАЙ: «Хотелось бы работать в футзале на высоком уровне». sport.ua. Процитовано 1 серпня 2019. (рос.)
  2. Гулій, Андрій (14 листопада 2013). Олексій КУДЛАЙ: «Три роки в Динамо були найцікавішими». sport.ua. Процитовано 7 серпня 2019.
  3. Троє провідних гравців збірної України стали росіянами // Газета «Український футбол». — 2005. — Вип. 150 (1680) (19 листопада). — С. 4.
  4. Алексей КУДЛАЙ: Остаётся сделать правильные выводы (рос.)
  5. Окончательного комплектования быть не может ни у одной команды. (рос.)
  6. Алексей Кудлай перешел в Политех (рос.)
  7. Кудлай остается в Петербурге (рос.)
  8. Алексей КУДЛАЙ: «Синара» - лидер российского мини-футбола» (рос.)
  9. Сыктывкарская "Новая генерация" выходит из отпуска (рос.)
  10. Руднев возглавит "Новую генерацию" (рос.)
  11. Алексей КУДЛАЙ : У тренера меньше свободного времени, чем у игрока (рос.)
    Помогать Рудневу в «Сибиряке» будут Куксевич и Кудлай (рос.)
  12. "Перед нами стоят максимальные цели" (рос.)
  13. "Автодор" играет для болельщиков" (рос.)
  14. Кудлай: "Чтобы стать чемпионами, надо было выиграть сегодня" (рос.)
  15. На работу прихожу с удовольствием (рос.)
  16. СТАТИСТИКА КУБОК РОССИИ 2003-2004 (рос.)
  17. Есть все условия для прогресса (рос.)

Література
  • В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
  • Статистический справочник «Ассоциация мини-футбола России. 10 лет» (рос.)
  • МФК «Динамо». Десять лет побед! Юбилейное издание посвященное десятилетию МФК «Динамо». — Москва, 2012. — 253 с. (рос.)
  • Команда, без которой нам не жить. 20-летию мини-футбольного клуба «Синара» посвящается / Ирина Сутукова. — Екатеринбург : Уральский рабочий, 2012. — 253 с. — 500 прим. (рос.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.