Кудрун (Ґудрун)

Розповідь розпочинається з історії про Гаґена, королівського сина, якого у семирічному віці викрадає ґриф, що має намір згодувати його своїм ґрифинятам. Хлопчик рятується, впавши з гнізда, коли одне з ґрифинят, щоб не ділитися з іншими, заносить його на тонку гілку.

Голодний, відчайдушно уникаючи ґрифа, Гаґен знаходить укриття у печері разом з трьома королівнами, яким також вдалось втекти. Вони деякий час живуть там, шукаючи їжу.

Зрештою, вони натикаються на судно, що зазнало кораблетрощі під час бурі. На березі Гаґен знаходить обладунки та меч, яким згодом вбиває усіх ґрифів.

Корабель прочан, помітивши чотирьох молодих людей, бере їх на борт. Власник корабля, довідавшись, що Гаґен — син його давнього ворога, оголошує їх своїми полоненими, але Гаґен кожного, хто до нього наближається жбурляє у воду. Мореплавці відступають і завозять Гаґена та королівен на їхню батьківщину.

Гаґен возз'єднується зі своїми батьками, які беруть трьох королівен під свою опіку. Батько Гаґена вирішує зректися престолу, і Гаґен, одружившись з одною з королівен (Гільдою), стає королем.

Дочку Гаґена називають Гільдою на честь матері. Вона виростає такою красунею, що Гаґен буквально мусить відганяти від неї шанувальників, не даючи жодному з них одружитися з нею.

Король Геттель, почувши про красу молодої Гільди, посилає своїх васалів здобути її. Його посланцями стають меністрель Горант та старший воїн Вате. Почувши спів Горанта, Гільда погоджується зустріти Вате та Горанта на їхньому кораблі, яким її й викрадають.

Ображений Гаґен влаштовує погоню за Гетелем та викликає його на поєдинок. Гільда благає їх припинити кровопролиття, і Гетель, з любові до неї, відкладає свою зброю в сторону. Гаґен, побачивши, що Гетель ризикує своїм життям заради Гільди, дає згоду на їхнє одруження.

Ув'язнену Ґудрун відводять у сторону (Йоханнес Гертс, 1885)

Досягнувши дорослих літ, Ґудруна (дочка Гільди та Гетеля, внучка Гаґена) перевершила всіх жінок своєю вродою. Між претендентами на її руку були три принци: Чорний Зіґфрід із країни Маврів, Гартмут, син норманського герцога та Гервіґ, син володаря Зеландії. Коли вона віддала свою руку останньому, перші два залишилися незадоволені.

Один із них, Зіґфрід, напав із військом на Зеландію, а Гартмут викрадає Ґудруну і привозить її на свої землі. Потрапивши до рук Гартмута, Ґудруна залишається вірною своєму вибранцеві. Батько й мати Гартмута поводяться з нею ласкаво, думаючи, що у такий спосіб скоріш схилять її до шлюбу, але Ґудруна не змінює свого рішення. Тоді мати Гартмута, зла Ґерлінда, починає вживати суворих способів, одягає Ґудруну в просте шмаття, наказує їй топити в печі, мити дощану підлогу та лави й витирати їх своїми розкішними косами. Так триває доти, доки її молодий Гервіґ разом із її братом Ортвіном не нападають на столицю Нормандії та не звільняють Ґудруну, яка стає до шлюбу з Гертвіґом.