Куриленко Дмитро Олександрович
Дмитро́ Олекса́ндрович Куриленко (12 березня 1992, смт Ріпки, Чернігівська область — 28 квітня 2014, село Кутузовка, Добропільський район, Донецька область) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.
| Куриленко Дмитро Олександрович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 березня 1992 Ріпки, Чернігівська область | |
| Смерть |
28 квітня 2014 (22 роки) Кутузовка, Донецька область (підрив на міні, помер від поранень) | |
| Alma Mater | Ніжинський агротехнічний інститут | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2012—2013, 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Дмитро Куриленко народився у райцентрі Ріпки на Чернігівщині. Був єдиною дитиною у матері. Вона працює листоношею, виростила сина сама. 2008 року закінчив Ріпкинську ЗОШ I—III ступенів. У шкільні роки займався спортом, брав участь у художній самодіяльності, захоплювався риболовлею. І ще тоді хотів стати військовим. 2011 року закінчив Замглайське аграрне професійно-технічне училище за спеціальністю «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», а 2013 — Ніжинський агротехнічний інститут за спеціальністю «технік-електрик».
Строкову службу проходив в десантних військах у 2012—2013 роках, 95-та окрема аеромобільна бригада, в/ч А0281, Житомир. 13 лютого 2014 року вступив на військову службу за контрактом у цій же бригаді, водій-електрик відділення інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти.
Із появою на Донбасі російських озброєних груп підрозділи 95-ї бригади були перекинуті на Донеччину, й розташувались у базовому таборі в селі Кутузовка Добропільського району. 28 квітня 2014 року о 9:50, під час щоденного огляду інженерних загороджень по периметру території, солдат Дмитро Куриленко і молодший сержант Максим Римбалюк підірвались на міні. Максим дістав поранення ніг, а Дмитра осколками поранило в шию та голову. Після надання першої допомоги на місці їх відправили гелікоптером до військово-медичного клінічного центру у Харків. Дорогою, близько 12-ї години, від отриманих осколкових поранень Дмитро помер.
1 травня воїна-захисника поховали на кладовищі смт Ріпки. Вдома лишилися мама Світлана Михайлівна Куриленко та наречена Ганя.
Нагороди
19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вшанування пам'яті
В червні 2014 року на будівлі школи № 2, де навчався Дмитро, відкрито пам'ятну дошку на його честь.
Ім'ям Дмитра Куриленка названа одна з вулиць смт Ріпки.
Джерела
- Указ Президента України № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України» // Офіційне інтернет-представництво Президента України.
- Куриленко Дмитро Олександрович // Книга пам'яті загиблих.
- Герої не вмирають! Куриленко Дмитро Олександрович // Офіційний сайт Чернігівської ОДА.
- Контрактник Дмитро Куриленко підірвався на міні // Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» № 19 (1461), Gorod.cn.ua, 8 травня 2014.
- Загиблий Дима Куриленко: «Ми захищаємо вас поки ви спите»(рос.) // Gorod.cn.ua, 10 травня 2014.
- На Чернігівщині відкрили пам'ятну дошку на честь загиблого військовослужбовця Збройних Сил України солдата Дмитра Куриленка // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 17 червня 2014.
- Перший із скорбного списку // Михайло Жирохов, «Чeline», 11 січня 2017.