Кут ковзання

Ковзання в авіації — рух літального апарату (ЛА) щодо повітря, при якому зустрічний потік повітря набігає на літак не строго спереду, а збоку, під кутом до площини його симетрії.

a) Політ без ковзання
b) Політ з позитивним кутом ковзання[1]

У нормальних умовах потік повітря набігає суворо спереду, паралельно площині симетрії літака.

Кутом ковзання називається кут в горизонтальній площині ЛА між площиною симетрії літака і напрямком набігаючого потоку повітря. Позначається грецькою буквою 'β'.

Ковзання виникає при виконанні різних фігур пілотажа, а також при виникненні бічних вітрових збурень. Постійний бічний вітер не викликає ковзання літака (не плутати з кутом зносу).

На літаках із верхнім вертикальним оперенням (кілем) ковзання сприяє поперечної стійкості.[2] На вертольотах ковзання може бути присутнім постійно. У роки Великої Вітчизняної війни ковзання використовувалося як захисний маневр.[3]

Загальні відомості

Політ із ковзанням з точки зору аеродинаміки не ефективний, оскільки зменшується відношення підйомної сили до сили опору. Більше тяги витрачається на споживання енергії, а не на створення підйомної сили. Недосвідчені пілоти часто входять у ковзання під час поворотів ненавмисно не зумівши скоординувати літак за допомогою стерна. Літаки можуть легко ввійти в ковзання виходячи із режиму зльоту або у вітряний день. Якщо їх не зупинити ефективність підйомної сили буде падати. Це особливо небезпечно, якщо поруч є перешкоди під траєкторією набору висоти а літак має недостатню потужність або перевантажений.

Ковзання також може бути маневром пілотування коли пілон навмисно вводить літак в ковзання одного чи іншого типу. Ковзання особливо корисні при посадці на обмежену ділянку при обході перешкод (таких як дерева, або дроти електропередач), і може практикуватися як частина процедури аварійної посадки. Такі методи часто використовуються при польоті в місцях де злітно-посадкова смуга коротка.

Є загальні ситуації, коли пілот може навмисно створювати ковзання роблячи протилежний рух кермом і елеронами, зазвичай при зниженні на малій потужності.[4]

Посилання
  1. ГОСТ 20058-80
  2. стійкість і керованість літака
  3. Покрышкин А. И. Тактика истребительной авиации. — Новосибирск: Сибирская горница, 1999. — 392 с. — ISBN 5-900152-14-6
  4. John S. Denker, See How It Flies. http://www.av8n.com/how/htm/snaps.html#sec-intentional-slip
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.