Лабораторія мікотоксикології ІП УААН
Лабораторія мікотоксикології Інституту птахівництва Національної академії аграрних наук України — лідер у галузі мікотоксикології в Україні.
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Підпорядкування | НААН України |
Сфера наукових інтересів лабораторії торкається токсигених грибів і мікотоксинів як основних забруднювачів зерна і зернопродуктів. Розробляються засоби і способи діагностики і профілактики мікотоксикозів тварин.
Основні напрямки досліджень
- Токсикологічні дослідження кормів і кормових добавок.
- Розробка кількісних методів визначення мікотоксинів і антибіотиків в кормах.
Розроблений метод визначення Т-2 токсину і НТ-2 токсину в зерні і комбікормах, який відрізняється високою чутливістю, специфічністю, доступністю і не має світових аналогів.
- Діагностика мікотоксикозів с.-к. тварин
Описані раніше невідомі в світовій ветеринарній практиці мікотоксикози птиці – некротичний стоматит індичок і гусей, синдром погіршення якості яєць у курей, синдром гігантських тестикулів у півнів. Виявлені етіологічні чинники названих мікотоксикозів і розроблені методи їх діагностики і профілактики.
- Лікування і профілактика мікотоксикозів
- Розроблений інформативний і достовірний спосіб оцінки активності сорбентів для мікотоксинів.
- Виявлена здатність насіння злакових і бобових культур, а також коренеплодів трансформувати Т-2 токсин до менш токсичних метаболітів.
- В лабораторних і виробничих умовах вивчається ефективність застосування сорбентів і пробіотиків при мікотоксикозах.
- Розроблений оригінальний високоефективний спосіб профілактики Т-2 токсикозу птиці, який базується на застосуванні гіпохлориту натрію. Використання цього способу протягом 8-12 місяців в умовах птахогосподарств призводило до підвищення збереження птиці на 5-8% і продуктивності на 8-10%.
- Обґрунтування МДУ мікотоксинів
Обґрунтований максимально допустимий рівень зеараленоні в кормах для курей – 80 мкг/кг, який був затверджений 2.04.2001 р. Головним державним інспектором ветеринарної медицини України. Виявлений раніше невідомий чинник контамінації зерна - нафтохіноновий мікотоксин аурофузарин - і розроблений метод його визначення.