Лазаревський Михайло Матвійович
Миха́йло Матві́йович Лазаре́вський (* 12 липня 1818 с. Гирявки сучасного Конотопського району — † 3 травня 1867) — близький товариш Тараса Шевченка, один з шести братів Лазаревських.
| Лазаревський Михайло Матвійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 липня 1818 Гирявка |
| Помер | 3 травня 1867 (48 років) |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний службовець, бальї |
Життєпис
У 1837 закінчив Ніжинський ліцей.
У 1838 поступив на службу в Чернігівську палату.
У 1840 призначений столоначальником, того ж року по власному бажанню переводиться в Орськ.
У 1841-1846 жив у Тобольську, в 1845 в Оренбурзі був столоначальником-попечителем «прилінійних киргизів».
У 1856 знову переїхав до Оренбурга, чиновник прикордонної комісії.
З 1850 — радник Петербурзького губернського правління.
Познайомився з Тарасом Шевченком у 1847. Кілька разів зустрічався з ним в Орську, переписувався та намагався матеріально допомагати йому. Через Михайла Тарас одержував книжки та потрібні речі для творчості. Клопотав про його звільнення та одним з перших про це звільнення сповістив: 7 квітня 1857 надіслав поету великодні крашанки, гроші, фарби та лист зі звісткою про помилування.
У 1858 до одержання в червні квартири у Академії мистецтв, Шевченко жив у Михайла. Надалі часто харчувався у Лазаревських. 12 червня того року Шевченко подарував Лазаревському рукопис свого щоденника. Лазаревський доклав багато зусиль, щоб Шевченко здобув звання академіка гравюри, серед іншого, влаштував меценатську допомогу.
Коли Шевченко важко захворів, клопотався забезпеченням належних умов по його уздоровленню найбільше серед братів, 11 березня 1861 подав прохання петербурзькому військовому генерал-губернатору про дозвіл перевезти тіло Шевченка в Україну.
Література
- Візир М. П. Лазаревський Михайло Матвійович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 341.