Латтреллський псалтир

Псалтир Латтрелла був створений в Англії десь між 1320 і 1345 роками на замовлення сера Годфрі Латтрелла (1276—1345), лорда маєтку Ірнхем у Лінкольнширі.[2] Дату його закінчення точно не було встановлено; різні вчені датують рукопис у різні періоди часу. Ерік Міллар пише, що рукопис був створений близько 1335-40, до смерті дружини Латтрелла, Агнес Саттон, тому що ілюстрації демонструють особливості «пізнього „декадансу“ наприкінці пізнього східноанглійського стилю». Люсі Сендлер датує створення бл.1325-30 рр. тому, що його стиль схожий на інші рукописи того часу. Мішель Браун вважає, що він був виконаний пізніше, близько 1330-45 рр.[3]

Латтрелл, заможний землевласник, відчував наближення своєї смерті і хотів відпущення гріхів за всі його дії, як зазначено в колофоні псалтиря.[2] Метою манускрипту було допомогти з положеннями його заповіту, в якому Латтрелл просив протягом п'яти років після його смерті (що вважалось строком проходження душі через Чистилище) двадцять священиків декламувати меси, дияконів читати псалми, а також здійснювати інші церковні види діяльності за зазначені у заповіті рівні грошової винагороди[4].

Створення псалтиря Латтрелла може бути пов'язане з папською диспенсацією 1331 року, яка дозволила шлюб Латтрелла і Саттон, або з повноліттям 1334 року Ендрю Латтрелла, сина сера Годфрі,[3] оскільки  щодо цих подій у рукописі присутні ілюстрації. Псалтир містить портрет Латтрелла, в кінці псалма 109, у повному озброєнні та на бойовому коні, з ектравагантним зображенням герба Латтреллів. Зображення, як вважається, слугувало підкресленню його лицарського статусу під час шлюбу одного з членів сім'ї.[5] Для підкреслення його ролі як покровителя створення псалтиря, напис Dominus Galfridus Louterell me fieri fecit («Лорд Годфрі Латтрелл спричинив мою появу») розташований над портретом.[5] Рукопис містить зображення жебраків та вуличних артистів і гротесків, які всі символізують хаос і анархію, які були присутні в середньовічному суспільстві і яких боявся сер Годфрі Латтрелл і його сучасники.

Латтрелльский псалтир був створений багатьма митцями, імена яких не збереглись; всі вони мали трохи різні стилі. Першого митця Латтрелла називають «декоратор»; він використовував лінійний стиль малюнка, а не двовимірний підхід. Другий художник Латтрелла, «колорист» часто малював образи, які були більш круглі і виконані у стилі раніше намальованих фігур, таких як Христос. Він приділяв більше уваги формі і поставі людини в своїх малюнках. Третій художник Латтрелла, «ілюстратор», надавав перевагу двовимірному стилю. Четвертий художник Латтрелла, «Латтрелльский майстер», був вправний у сільській теми і виразних гротесках. Він також намалював портрет родини Латтрелл. Він показує високу майстерність у створенні ефектів тіні і текстури. Його метод дуже схожий на стиль, використовуваний в більшості рукописів зі Східної Англії того періоду.[6]

Про існування рукопису стало публічно відомо 1794 року, коли мініатюри сера Годфрі Латтрелла, його дружини і невістки були відтворені на репродукції разом з резюме книги.[7]

Наступні дані взяті з видання журналу «Dorset Natural History and Archaeological Society Magazine» 1906 року:

Латтрелський псалтир, безцінна національна реліквія, яка, будучи власністю родини Велд [з Іст-Лулворт в Дорсеті], знаходиться в оренді у Британському музеї, з якого він був отриманий спеціально для цього випадку. Мальовнича ілюмінація Псалтиря показує, що ілюмінатори були митцями з яскравим сприйняттям, сильними творчими здібностями, винахідливістю і почуттям гумору, і були близькі до повнотілого затишного, колоритного англійського життя того періоду — землеробства, погоні, застосування зброї, відданості, побутових і промислових занять. Псалтир також містить співи, молебства, афанасієвський символ віри, літанії святих і відділення мертвих, яким передує календар. Він вважається створеним для сера Годфрі Лутерелла, з Ірнхему, Лінкольн, який народився 1276 року і помер  1345 року. На стор. 202, в кінці псалма cviii, останнього з псалмів, що співаються на утрені, є напис тим же почерком, що і текст: «Dominus Galfirdus Louterell me fieri».[8]

Сер Годфрі Латтрелл за столом в оточенні своєї родини і двох ченців-домініканців. Двоє слуг прислуговують їм, а інші підходять до столу з попередньої сторінки; гобелен виконаний в кольорах герба Латтрелл. Фоліо 208 v

Псалтир має розміри 370×270 мм. Він написаний латиною і містить 309 сторінок з високоякісного велуму з вкладеннями паперу.[9] Більшість сторінок оформлені червоною фарбою з деталями з золота і срібла.[10] Ілюмінації як відтиснуті, так і намальовані на папері. Сторінки рукопису надійно з'єднані вісьмома шнурами, але рукопис також був прошитий і отримав сучасну обкладинку (після 1929 р.)[11] з темно-коричневого сафьяну.[9] Писарі використовували лінування як метод письма,[12] що було дорогим способом. Шрифт досить великий — кожна рамка рукопису вміщує близько чотирнадцяти повних рядків тексту.[12] Штрихи букв пласкі і паралельні рядкам письма — ця техніка вимагала перо, зрізане під особливо гострим кутом, «дивне перо».[12] На відміну від більш ранніх ілюмінованих манускриптів, значно більше великих перших букв першого слова у рядку, які нагадують людські фігури та мають візерунки.

Гротескна істота на межах, f 27 r

Ілюміновані малюнки манускрипту показують кілька сцен з життя Годфрі Латтрелла, звичайної повсякденної діяльності у місті і багато різних цікавих фігур, які поєднують тваринну і людську частини. Латтреллський Псалтир був хорошою ілюстрацією повсякденного життя в Середньовіччі.[7] Крім ідентифікованих звичайних зображень мешканців міста і родини Латтрелл, зміст деяких зображень залишається неясним, але деякі з них можуть стосуватись тексту, поряд з яким вони намальовані, але для цього читач повинен мати деяке уявлення про священні слова латиною.[13] Велика частина декорування навколо полів тексту є чистою фантазією, фігурами святих і природними мотивами.[14]

Латтрелл хотів, щоб креслення відображали сучасні йому релігійні, культурні, політичні, економічні та династичні устремління, які мали він і його родина.[15] Наприклад, одна ілюмінація показує перебудову парафіяльної церкви Ірнхему, підкреслюючи його залучення у цю діяльність в рамках його підготовки до смерті.[15]

Мініатюра сера Джеффрі Латтрелла на коні, в повному обладунку поруч з дружиною і невісткою — це дуже потужний образ у Псалтирі. Це говорить про те, що він хотів, щоб його пам'ятали в часи його  молодості і за час, який він провів в армії. Зображення також показує сімейну геральдику Латтреллів.[5]

Слуги, які готують їжу і виконують доручення, були зображені на полях рукопису, щоб підкреслити їх важливу соціальну та економічну роль.[16] Зображення сільськогосподарських занять включають як чоловіків, так і жінок, щоб показати, що під час збору врожаю потрібно було залучати всіх можливих працівників.

• Janet Backhouse, Medieval Rural Life in the Luttrell Psalter. North America: University of Toronto Press, 2000.
• Michelle P. Brown, The World of the Luttrell Psalter. London: The British Library, 2006.
• Michael Camille, Mirror in Parchment. London: Reaktion Books, 1998.

• The Luttrel Psalter: overview on the British Library Online Gallery of Sacred Texts (обрані 32 сторінки можна продивитися через програму Turning the Pages)
• Повна цифрова копія на сайті Британської бібліотеки
• The Luttrell Psalter
• Фільм про Латтреллський псалтир