Ленник

Ленник (від нім. Lehn, нім. leihen «займати») — особа, яка перебуває в ленній залежності від сюзерена, спадковий власник лену у ВКЛ і Речі Посполитій; власник феоду в Західній Європі[1]. Васал, який залежав від сеньйора[2].

Див. також

Примітки
  1. «Словник іншомовних слів», за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, м. Київ, 1985 р., с. 487; (укр.)
  2. «Современный толковый словарь русского языка», Ридерз Дайджест, Москва, 2004 г. ISBN 5-89355-108-7, c. 316. (рос.)

Джерела
  • «Акты издаваемые Виленскою Археографическою Комиссиею для разбора Древних Актов», г. Вильна, 1865–1915, том I–XXXIX;
  • Ушаков Д. Н., «Толковый словарь», 1935–1940 г.; (рос.)
  • Тришин В. Н., «Словарь синонимов», «ASIS», 2010 г.; (рос.)
  • Ефремова Т. Ф., «Современный толковый словарь русского», 2000 г.; (рос.)
  • «Словник іншомовних слів», за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, м. Київ, 1985 р., с. 487; (укр.)
  • «Современный толковый словарь русского языка», Ридерз Дайджест, Москва, 2004 г. ISBN 5-89355-108-7, c. 316. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.