Летичівський НВК №1

навчальні кабінети — 14, класні кімнати — 51, їдальня з сучасною лінією харчування на 150 учнів, бібліотека, шкільні майстерні — 3, актова зала — на 250 місць.

У НВК створено належні умови для навчання та виховання школярів, є достатній кабінетно-лабораторний фонд: спеціалізовані кабінети хімії, фізики, географії та ІКТ, два кабінети інформатики, біології, діють краєзнавча кімната, зал історії школи. Створені зали: охорони праці, краєзнавства, дитячого об'єднання молодших школярів «Добряндія», функціонують спортивні зали, сучасне футбольне поле із штучним покриттям.

У складі опорної школи:

Бохнянської філії Летичівського навчально-виховного комплексу № 1 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей» Летичівської селищної ради Хмельницької області — відстань до опорної школи 8,7 км.

Грушковецької філії Летичівського навчально-виховного комплексу № 1 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей» Летичівської селищної ради Хмельницької області — відстань до опорної школи 9,2 км.

Козачківської філії Летичівського навчально-виховного комплексу № 1 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей» Летичівської селищної ради Хмельницької області — відстань до опорної школи 12 км.

В 1880 році в Летичів при Успенській церкві існувала церковно-приходська школа. В зв'язку з відкриттям в 1890 році міського двохкласного училища, церковно — приходська школа була закрита. В 1909 році була відкрита гімназія чоловіча та жіноча. За браком приміщення заняття проводились у дві зміни. Летичівська гімназія охоплювала головним чином дітей поміщиків, купців, духовенства та заможних міщан, як, наприклад, дітей міського голови Рябешко, великого купця власника млинів Розіна, власника гільзової фабрики Зоніса, лісопромисловця Грінгольса і інші. Доступу дітям широких мас не було, а гімназія містилась в будинку, що належав спиртному заводу і був пристосований до його потреб. Учительський склад був переважно з представників пануючого класу. Директор гімназії дворянин, в чині генерала, мав власну типографію в Кам'янець-Подільському. Викладач латинської мови В. Дроздовик закінчив духовну академію. Після 1917 року колишня гімназія була реорганізована в єдину трудову школу першого, другого і третього ступеня. Було скасовано плату за навчання, встановлено обов"язковість навчання і спільність всіх дітей шкільного віку. 25 серпня 1932 року школа була перетворена в середню школу для учнів від 8 до 18 років. Починаючи з 1932 року по 1941 рік, Летичівська середня школа зростала і розширювалась, ставши однією з кращих шкіл нашої області. Школа була чудово обладнана, цілком забезпечена шкільним майном. Учительська була обставлена гарними м'якими меблями. В школі були гарно устатковані кабінети: фізичний, хімічний, воєнний. Вартість приладів фізичного кабінету досягала 7000 крб. Бібліотека школи нараховувала до 4000 книжок, був відділ методичної літератури, для вчителів. При школі було збудовано шкільний клуб зі звуковим кіно, було добудовано до основного приміщення 5 класних кімнат. Навколо школи був добре впорядкований сад і полісадник з альпійською гіркою та акваріумом. Школа нараховувала 20 класів. Паралельні класи були з першого по десятий. Охоплено навчанням понад 700учнів. До війни було 6 випусків 10-х класів. За цей період школа випустила 330 випускників. Більшість з цих випускників, закінчивши вищу школу, працюють на відповідальних роботах. Летичівська середня школа пишається іменами кращих людей, яких вона навчала й виховувала, серед яких особливе місце займає ім'я Героя Радянського Союзу гвардії генерал — лейтенанта Осліковського Миколи Сергійовича, полковника Вінарського, Войцехівського — викладача учительського інституту. Почалась Друга Світова війна. Летичів був тимчасово окупований ворогом. Вони зруйнували і знищили все те, що було придбано в школі десятиліттями дбайливою рукою учительського колективу. Клуб було зруйновано, будинок школи було перетворено у стайню, в підвалі влаштовано тюрму, куди закидали й де мучили людей. Садок і полісадник було знищено. Кабінети, бібліотека, учительська і класні кімнати пограбовані і всі цінні приладдя та книжки знищені. На час звільнення м. Летичева 23 березня 1944 року від школи залишилось тільки коробка, без вікон і дверей, і бруд, залишений ворогами. З 4 квітня 1944 року місцеві органи влади м. Летичева вжили заходів для організації навчання дітей. В зв'язку з тим, що старе приміщення школи було напівзруйноване і навчання в ньому проводити було неможливо, школу тимчасово поміщено в непристосованому будинку. А тим часом місцеві органи влади з допомогою громадськості взялися за відбудову старого приміщення. 31 вересня 1944 року розпочалось заняття у відремонтованому будинку школи. За час з 1 вересня 1944 р. по вересень 1957 року проведена велика робота по обладнанню школи, а саме: придбано парти, дошки, повністю устатковані кабінети. В школі проведено трьохфазний струм, що дає можливість повністю виконати лабораторні і практичні роботи з фізики. В школі обладнана майстерня по обробці дерева і металу. Бібліотека нараховує 6200 книжок. Усіх учителів у школі 44 особи. Новітня історія Летичівської № 1 розпочинається з 1967 року. З 1967-го року почала діяти Летичівська середня школа № 1. Хоча коріння наше, наш родовід (ми ним гордимось і пам'ятаємо) йдуть із довоєнних років від єдиної в селищі середньої школи, від тих чудових педагогів, які заклали фундамент сьогоднішнього колективу, творили наші традиції. Ми завжди пам'ятаємо і глибоко поважаємо наших ветеранів: Д. С. Петрощука, П. О. Цирульника, Сі. Заболотну, В. М. Жадан, В. І. Котляра, К. Ф. Адаменко, Н. І. Серветник, Л. В. Сірачук, Н. І. Харитонову. Г. М. Гулька, Н. І. Клапченко, ГО.Трифонову, та багатьох інших. Адже саме вони принесли до нової школи свої здобутки, досвід, неспокій і передали їх молодшому поколінню. Школа завжди була в авангарді освітньої галузі області. Інтелектуальні інвестиції, освітні пошуки і відкриття здійснювали кілька поколінь вчителів та учнів. Серед них — перший директор школи Дерновий В. В., вчитель початкових класів Міщенко Г. В. — Заслужені вчителі України, заступник директора з навчально-виховної роботи, ветеран педагогічної праці Лучинська Е. П., гранди Міжнародної Соросівської премії в області хімії, фізики, математики Дернова В. С., Лисак М. П., Хоптинська А. М. яскравою сторінкою вписані в історію освіти України.

У школі активно працює наукове товариство «Пошук», дитячі об'єднання: євроклуб «Спільна дія», правовий клуб «Феміда», природоохоронний клуб «Еко-бум». Ефективною є співдружність з РЦТДЮ. Як результат повноцінно задовольняються творчі інтереси дітей в понад 40 гуртках, студіях, секціях … Програма розвитку НВК «ШАНС» (шукаємо, аналізуємо, навчаємось, самореалізуємось) мотивує та цілеспрямовує педагогів та учнів до творчої співпраці та підвищення ефективності НВП. Школа співпрацює з освітніми установами та вищими навчальними закладами України та зарубіжжя: підписані угоди про співпрацю з центром розвитку дитини «Калинонька», РЦТДЮ, Хмельницьким економічним університетом, Національним університетом «Львівська політехніка», Львівським інститутом банківської справи. Налагоджені дружні зв'язки з школами польського містечка Івановіце, Корпусом Миру США (робота волонтерів), що дають змогу учителям та учням обмінюватись ідеями, досвідом роботи. Цікавим і змістовним є шкільне життя. Уже традиційними такі заходи: «День учителя», «День учня», «День відкритих дверей», «Барви осені», «Свято новорічної казки», «Свято Букварика», шкільні ярмарки, зустрічі з випускниками, конкурс-огляд художньої самодіяльності.

Цирульник Петро Євсейович — 1945—1968 завуч Летичівської СШ

Петрощук Дмитро Самійлович — 1957—1965 рр.- директор Летичівської СШ № 1.

Жадан Віра Микитівна 1965-ббрр. директор Летичівської СШ № 1.Відмінник освіти України. Нагороджена медаллю «Ветеран праці», орденом «Знак пошани»

Харитонов Микола Іванович 1950—1954 рр.- директор Летичівської СШ.

Дерновий Володимир Васильович 1966—1973 рр.-директор Летичівської СШ № 1.

1976—1996 рр.-директор Летичівської ЗОШ І-ІІІ ступ. № 1

Заслужений учитель України. Відмінник освіти України. Нагороджений грамотами освіти України, Орденом Трудового Червоного Прапора

Можаровський Никанор Михайлович 1973—1976 рр.- директор Летичівської СШ № 1. Відмінник освіти України.

Івасюк Микола Михайлович — 1996 р. — 2004 рр. — директор Летичівської ЗОШ № 1 І-ІІІ ст.

Човча Владислав Степанович 2004 р. — 2012 рр. — директор Летичівського НВК № 1 — ліцею.

Черняхович Віталій Костянтинович 2012—2017 рр. — директор Летичівського НВК № 1 ліцею.

http://letnvk1.in.ua/