Липа Олексій Лаврентійович

Народився в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький). Доктор біологічних наук, професор (1953). Закінчив Дніпропетровський університет (1930). Працював в Уманському педагогічному інституті, Інституті ботаніки АН УРСР. З 1948 р. завідував кафедрою вищих рослин Київського університету.

Був членом президії Українського ботанічного товариства, обирався членом президії Українського товариства охорони природи. Наукові дослідження проводив у галузі розробки теоретичних і практичних методів акліматизації рослин. Автор технології ступінчастої акліматизації[2].

Займався питанням охорони ботанічних об'єктів. Член Експертної комісії Мінвузу УРСР, член наукової ради АН УРСР з проблем біосфери та Проблемної ради «Біологічні основи раціонального використання, перетворення та охорони рослинного світу». Незмінний голова секції дендрології і акліматизації УБТ, голова Республіканської секції охорони пам'яток живої природи, член 2-х спеціалізованих вчених рад по захисту дисертація зі спеціальності «Ботаніка»; редакційних колегій і методичних комісій.

Підготував 3 докторів та близько 20 кандидатів наук.

Автор 2-х документальних фільмів «Заповідники і пам'ятки природи України» та «Дендрологічні багатства світу в Радянських субтропіках»[1].

Автор декількох книг, підручника «Систематика вищих рослин» (1963) та ще понад сотні наукових праць[2]:

• «Дендрофлора УРСР» (1930)
• «Дендрологические богатства УССР и их исследование» (1952)
• Липа А. Л. Софиевка, Уманский государственный заповедник: 1796—1946 гг. — К.: 1948 г.
• Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: вид. КУ, 1960 р. — 176 с[3].

На честь вченого названо одне із найстаріших дерев на території України — Фісташка Липи.

• Барбарич А. І., Білокінь І. П., Котов М. І. Олексій Лаврентійович Липа (до 60-річчя з дня народження) //Укр. бот. журн. 1968. Т. 25. № 4.
• Барбарич А. І., Котов М. І., Нечитайло В. А. Олексій Лаврентійович Липа (до 70-річчя з дня народження) //Укр. бот. журн.1977. Т. 24, № 3.