Литвинов Борис Митрофанович

Борис Митрофанович Литвинов народився у 1921 році у селі Засосна, нині Красногвардєйського району на Бєлгородщині (Росія) в родині службовця. Він закінчив з відзнакою десятирічку й був мобілізований до лав Червоної армії. 18-річним юнаком він став учасником Радянсько-фінської війни, а потім — Другої світової. Він брав участь у обороні Ленінграда. Ось лише один епізод його фронтової біографії:

«13.1.43 г. після виконання завдання, повертаючись з лівого берега р. Нева, т. Літвінов побачив важкопораненого зв'язківця, який ніс бойовий наказ командиру 131 гксп. Із власної ініціативи [т. Литвинов] узявся доставити бойовий наказ. По розбитому дзеркалу Нєви в період сильного арт. мін. вогню супротивника, двічі попадав у ополонки, мокрий, у 20-градусний мороз доставив бойовий наказ в строк»[1]

За мужність і звитягу на фронтах тієї війни гвардійця нагороджено орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня і численними медалями, серед них «За відвагу» (двічі) і «За бойові заслуги».

Маючи за плечима 1-й курс Воронізького сільгоспінституту (1939), він переводиться до Харківського сільгоспінститут ім. В. В. Докучаєва и переїжджає жити до Харкова[2]. Одержавши диплом вченого агронома-селекціонера (1951), Борис Митрофанович працює спочатку заступником начальника об'єкта Мінпродрезервів у Вітебську (Білорусь), а потім — молодшим науковим співробітником на дослідно-селекційній станції у Рамоні (Воронізька область). Через два роки він став аспірантом кафедри зоології та ентомології факультету захисту рослин своєї альма-матер. За аспірантські роки він підготував кандидатську дисертацію, яку невдовзі і захистив (1958). Згодом він одержав звання доцента (1962), а після захисту докторської дисертації (1969) став професором, завідувачем кафедри зоології та ентомології (1971). Два десятиліття він обіймав цю посаду, а потім до 2003 року працював професором кафедри[3].

18 липня 2011 року Борис Митрофанович Литвинов помер.

Переважна більшість робіт Б. М. Литвинова, включаючи обидві дисертації, присвячена вивченню популяцій головних шкідників плодових культур та розробці екологічно обґрунтованих систем захисту цих рослин. Базуючись на своїх 15-річних дослідженнях агроценозів, він розробив особливу тактику знищувальних заходів для регуляції чисельності шкідників і хвороб і доведення її до економічно невідчутних величин. Його система захисту рослин ґрунтувалася на застосуванні не лише хімічних, але й біологічних і мікробіологічних методів. По суті це означало перехід до інтегрованого захисту[3].

Чимало зробив Борис Митрофанович для організації наукових досліджень. Під його керівництвом підготовлено 23 кандидати та двоє докторів наук. Протягом 20 років Борис Митрофанович успішно очолював студентське наукове товариство ХНАУ, 11 років — Харківське відділення Українського ентомологічного товариства, п'ять років — спеціалізовану вчену раду із захисту докторських та кандидатських дисертацій, 15 років — господарсько-договірну тематичну роботу із впровадження наукових розробок у виробництво. Багато років він був відповідальним редактором збірників наукових праць факультету захисту[3].

Як автор або співавтор він підготував 88 наукових і 58 — науково-виробничих праць, мав три авторських свідоцтва на винаходи, 13 раціоналізаторських пропозицій.

Півстоліття свого життя Б. М. Литвинов віддав науково-педагогічній праці. Він читав лекції з навчальних курсів зоології, загальної та сільськогосподарської ентомології, карантину рослин. Обіймаючи тривалий час посаду завідувача кафедри, він чимало зробив для удосконалення навчального процесу. Вчений керував і брав особисту участь у створенні численних наочних навчальних посібників для підготовки й контролю знань студентів. Борис Митрофанович є автором, співавтором, а часом і редактором 38 навчально-методичних публікацій.

Очолювана ним кафедра дала путівку в професійне життя незчисленній армії фахівців, які зараз працюють по всій Україні та за її межами. Його праця відзначена 15 почесними грамотами, званнями відмінника вищої школи СРСР та України[3].

До 90-річчя з дня народження доктора біологічних наук, професора Б. М. Литвинова 29–30 вересня 2011 р. у ХНАУ ім. В. В. Докучаєва проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Біологічне різноманіття екосистем і сучасна стратегія захисту рослин»[4].

Кафедра зоології та ентомології ХНАУ ім. В. В. Докучаєва носить ім'я Бориса Митрофановича Литвинова [5].

• Яблонная плодожорка и борьба с ней в Лесостепи Харьковской области // Тр. Харьков. с.-х. ин-та. 1962. Т. 36 (соавтор).
• Фенологический календарь работ в плодовых садах: календарь. — 2-е изд. — Х. : Прапор, 1964. — 43 с.(соавтор).
• Фенологический календарь работ в саду: календарь. — М. : Колос, 1965. — 96 с. (соавтор).
• Cельскохозяйственная энтомология: учебное пособие. — М. : Колос, 1976. — 448 с. (соавтор)
• Сезонные работы в саду: Справочное пособие. — М.: Агропромиздат, 1977. — 76 с.; 1987. — 160 с. (соавтор).
• Справочник по защите растений: довідкове видання — Харьков: Пpапоp, 1989. — 217 с.(співавтор).
• Сельскохозяйственная энтомология: Учебное пособие. — Харьков, [б. и.], 1997. — 204 с. (соавтор).
• Сільськогосподарська ентомологія. Назви основних шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень: Навчальний посібник. — Харків, 2007. — 77 с.; 2010. — 126 с. (співавтор).
• Сільськогосподарська ентомологія: Підручник. — К. : Вища освіта, 2005. — 511 с. (співавтор).
• Шкідники лісових насаджень: Навчальний посібник. Харків: [б. в.], 2008. — 119 с. (співавтор).
• Практикум з сільськогосподарської ентомології. — К.: Аграрна освіта, 2009. — 301 с. (співавтор).