Ллойд Біггл-молодший

Народився 17 квітня 1923 у Ватерлоо, Айова (Waterloo, Iowa). Мешкав у місті Іпсіланті, штат Мічиган. Рано зацікавився музикою і літературою. Ще в старших класах школи здобув кілька призів за твори на літературних конкурсах і перший приз у національному конкурсі музичної композиції. В 1941 вступив до університету Вейн у Детройті (Wayne U., Detroit, Michigan) за фахом «музика», але навчання перервала війна. У 1943-46 був сержантом зв'язку 102 піхотної дивізії в Європі, був двічі поранений. В результаті шрапнельного поранення в ногу все подальше життя кульгав. Повернувши в університет, Біггл зайнявся англійською літературою і в 1947 здобув ступінь бакалавра мистецтв (A.B.) з відзнакою (High Distinction). Того ж року вступив до аспірантури університету Мічиган в Детройті за фахом музикознавство, в 1948 здобув ступінь магістра (M.M.) з музичної літератури, а в 1953 — доктора (Ph.D.) музикознавства. У 1948-51 викладав музичну літературу й історію музики в Мічиганському університеті. Потім зайнявся бізнесом.

Писати фантастику Ллойд Біггл почав у 1955 році. Першою публікацією було оповідання «Обманутий» («Gypped», опубліковане в часописі «Galaxy» в липні 1956). Професійним письменником став після виходу в 1963 році роману «Всі кольори пітьми» («All the Colors of Darkness»).

Завдяки темам музики й мистецтва в традиційно техноцентричній фантастиці Ллойд Біггл швидко набув популярності. Оповідання «Музикороб» («The Tunesmith», 1957) відразу ж після публікації стало класикою на батьківщині, а в 1965 було опубліковане в СРСР.

Протягом 1950—1990-х років регулярно публікувалися й користуються популярністю детективні і фантастичні твори Біггла. За цей час він видав більше двадцяти романів і збірок, у тому числі два романи про Шерлока Холмса і цикл романів про космічного детектива Яна Дарзека. Великою популярністю користується його фантастичний роман «Пам'ятник» (1974).

Був автором ідеї створення премії Небюла.

У 1970-х роках Біггл став ініціатором заснування Товариства усної історії фантастики, завдяки якому було зібрано архів із сотень касет із записами виступів і інтерв'ю відомих письменників. Він був Президентом Товариства до самої смерті.

Помер 12 вересня 2002 після двадцятилітньої боротьби з лейкемією.

1959 — «Смак вогню» (перевиданий під назвою «Злі еспери»)[1]

• Музикороб