Лобенко Анатолій Олександрович

Народився в родині службовців.

У 1955—1958 роках — студент Одеського військово-морського училища. У 1958—1964 роках — студент Одеського медичного інститут імені Пирогова.

Одночасно, у листопаді 1958 — червні 1963 року — фельдшер Одеського обласного лікувально-санаторного управління.

Член КПРС з 1959 по 1991 рік.

У серпні — листопаді 1964 року — судновий лікар басейнової санепідемстанції Чорноморсько-Азовського водздороввідділу міста Одеси. У листопаді 1964 — березні 1965 року — дільничний лікар лікарні моряків порту міста Миколаєва. У березні 1965 — квітні 1966 року — судновий лікар на суднах закордонплавання басейнової санепідемстанції Чорноморсько-Азовського водздороввідділу міста Одеси.

У квітні 1966 — квітні 1967 року — виконувач обов'язків головного лікаря поліклініки Одеського морського порту. У квітні 1967 — грудні 1972 року — головний лікар медико-санітарної частини Одеського морського порту.

Одночасно, з 1968 року — аспірант, асистент, доцент кафедри ортопедії, травматології та військово-морської хірургії Одеського медичного інституту, професор морської медицини, з 1985 до 2005 року — завідувач кафедри морської медицини та професійних хвороб факультету вдосконалення лікарів Одеського державного медичного університету, від 2005 року — професор кафедри професійної патології, клінічної лабораторної і функціональної діагностики Одеського національного медичного університету.

У 1970 році захистив кандидатську дисертацію «Деформовний спондильоз поперечного відділення хребта у робітників Одеського морського порту».

У грудні 1972 — червні 1992 року — головний лікар Чорноморської басейнової центральної клінічної лікарні на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я УРСР у місті Одесі.

У 1985 році захистив докторську дисертацію «Травматизм (лікування, профілактика) на суднах морського транспортного флоту СРСР».

18 березня 1990 року обраний Народним депутатом України 1-го скликання, 2-й тур 50.14 % голосів, 7 претендентів. Член Комісії ВР України з питань здоров'я людини. У липня 1994 року обраний Народним депутатом України 2-го скликання.

У червні 1992 — липні 1999 року — генеральний директор Українського науково-практичного об'єднання «Медицина транспорту» у місті Одесі. У 1997—2005 роках — директор державного підприємства «Український науково-дослідний інститут морської медицини» у місті Одесі.

Один з провідних учених в галузі морської медицини, фундатор цього напряму в Україні. Основні наукові дослідження спрямовані на вивчення механізмів фенотипової адаптації людини до умов трудової діяльності у Світовому океані, причин дезадаптації та особливостей формування патології у моряків. Ним розроблені теоретичні основи рідкокристалічної термографії, методологія використання цього методу в медицині, вивчені хронобіологічні механізми змін серцево-судинної, дихальної, імунної та ендокринної систем людини під впливом суднових та рейсових факторів; розкриті біомеханізми функціонування опорно-рухового апарату та характер змін в організмі під час трансконтинентальних переходів, що дозволило розробити методологію прискорення адаптації до умов плавання, підвищення працездатності, профілактики та реабілітації моряків. У практику морської медицини введені нові діагностичні підходи та системи лікування захворювань серця, шлунково-кишкового тракту, дихальної системи, опорно-рухового апарату.

Член президії Всеукраїнського товариств ортопедів-травматологів і соціал-гігієністів України; експерт Всесвітньої організації охорони здоров'я (з 1984). Член Всесвітньої ради морських медиків, Всесвітньої організації хірургів і ортопедів-травматологів. Головний редактор журналу «Вісник морської медицини», член редакційних колегій ряду провідних наукових журналів.

Автор понад 800 наукових праць, в т. ч. 17 монографій, 9 навчальних посібників, 30 винаходів. Підготував 17 докторів та 46 кандидатів наук.

Основні наукові праці: «Дегенеративно-дистрофические заболевания позвоночника у лиц плавсостава» (1989 р.); «Компенсаторно-приспособительные механизмы у моряков» (1991 р.); «Справочник судового врача» (1991 р.); «Жидкие кристаллы в морской медицине» (1992 р.); «Лучевая диагностика неспецифического остеомиелита» (1993 р.) та ін.

• Медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР
• Золота та срібна медалі ВДНГ СРСР
• Почесні звання «Заслужений лікар УРСР», «Почесний працівник Міністерства морського флоту СРСР», «Заслужений діяч науки і техніки України».

• Лобенко Анатолій Олександрович
• Лобенко Анатолій Олександрович
• Лобенко Анатолій Олександрович
• Лобенко Анатолій Олександрович