Логометр

Логометр (від грец. lógos тут — «відношення» і грец. metréo — «вимірюю»; англ. ratiometer) — електровимірювальний механізм приладів, яким визначають відношення двох електричних величин (звичайно сил струму).

Конструктивна схема логометра.
1 — постійний магніт;
2 — полюсні наконечники з магнітом'якого матеріалу;
3 — стержень з магнітом'якого матеріала з еліптичним перетином;
4 — рамки з обмотками;
5 — стрілка покажчика;
6 — шкала;
${\displaystyle M_{1},\ M_{2}}$ — обертальні моменти рамок;
T1, T2, COM — електричні виводи рамок

Принцип роботи логометра базується на тому, що спрямовані зустрічно обертальні моменти, які виникають внаслідок впливу на рухому частину логометрів величин, що входять в вимірюване відношення, врівноважуються при відхиленні рухомої частини на деякий кут.

Наприклад, рухому частину магнітоелектричного логометра утворюють дві скріплені під кутом рамки, струми до яких підводяться через безмоментні спіралі. Перебуваючи у полі постійного магніту, рамки (котушки) прагнуть повернутися в напрямку дії більшого крутного моменту, і рухома частина відхиляється доки моменти не зрівноважаться. В таких логометрах зміна вимірюваної величини порушує рівновагу обертальних моментів, що спричинює відхилення (відповідне цій зміні) котушок разом з покажчиком (напр., стрілкою).

Є також логометри електродинамічні, електромагнітні й феродинамічні.

Логометри застосовують в омметрах, фазометрах, частотомірах, дистанційних вимірювачах електричних та неелектричних величин тощо.