Лозаннський тролейбус

Лозаннський тролейбус — основний вид громадського транспорту у місті Лозанна, кантон Во, Швейцарія, що діє з 1932 року. Найстарша діюча тролейбусна мережа Європи і найбільша в Швейцарії.

Лозаннський тролейбус
Тролейбусна система
Країна  Швейцарія
Місто Лозанна
Дата відкриття 2 жовтня 1932
Кількість маршрутів 11
Довжина маршрутів 60.7
Кількість депо 2
Кількість тролейбусів 99
Експлуатуюче підприємство Transports publics de la région lausannoise
Сайт компанії Transports publics de la région lausannoise (TL) (фр.)
 Лозаннський тролейбус у Вікісховищі

Лінії

У Лозанні діє 10 тролейбусних маршрутів:

  • 1: Маладьєр — Сан-Франсуа — Блешерет (22 зупинки)
  • 2: Маладьєр-Лак — Уші — Сан-Франсуа — Дезер (25 зупинок)
  • 3: Залізничний вокзал — Белево (12 зупинок)
  • 4: Пюї — Залізничний вокзал — Сан-Франсуа — Кодре (20 зупинок)
  • 6: Маладьєр — Шодерон — Сан-Франсуа — Саллаз (19 зупинок)
  • 7: Валь-Вер — Сан-Франсуа — Ренан-14 квітня (23 зупинки)
  • 8: Верьєр — Сан-Франсуа — Белево — Гран-Мон (31 зупинка)
Схема маршрутів (червоним кольором)
  • 9: Лютрі-Корніш — Пюї — Сан-Франсуа — Пріллі-Егліз (25 зупинок)
  • 21: Залізничний вокзал — Блешерет (14 зупинок)
  • 25: Бурдонет — Маладьєр — Монтшуазі — Вокзал Пюї (19 зупинок)

Історія

Відкрита 2 жовтня 1932 року[1] Лозаннський тролейбус був другою тролейбусною мережею, що відкрилася у Швейцарії, попередня це інтерурбан тролейбусна мережа Фрібур-Фарваньї[1][2] Ця лінія була закрита до 1932 року. Тому система Лозанни була єдиною в країні тролейбусною мережею під час її відкриття, і вона зберігала цю відмінність до відкриття тролейбусної мережі у Вінтертур в 1938 році[1]

Перша лінія тролейбусу Лозанни прямувала між залізничною станцією Лозанна та Оучі. У 1938—1939 роках було відкрито ще декілька ліній, а між 1938 і 1964 роками система поступово замінила мережу трамвайних ліній Лозанни.

9 квітня 1951 року трамвайна лінія до Монтерону була замінена тролейбусною лінією. 7 січня 1964 року тролейбусна лінія 7 замінила трамвайну лінію 9, яка була закрита попереднім днем. На 1964 рік у Лозанні було 10 тролейбусних ліній.

1 червня 1969 року була запущена приміська тролейбусна лінія до Шале-а-Гобе. 3 червня 1973 р. маршрут № 5 було продовжено до Епаленжу, а 1 червня 1975 р. лінію № 9 було продовження до Лютрі.

Сьогоденний рухомий склад
№ тролейбусаКількістьВиробникЕлектрикаТипМодельНизькопідлоговийРік виробництва
721–722,
732–733,
739–750		16FBW / HessBBC-Sécheron91одинарнийno1981–1984
751–79242NAW / LauberBBC-Sécheron одинарнийні1986–1990
831–86535HessKiepeBGT-N2Cзчленованийтак2009–2010
901–92030Hess / Lanz + Martinone ?причептак1990[2]
921–93030Hess / Lanz + Martinone ?причептак2006[3]
951–97317 or fewer
remaining		Rochat / Laubernone ?причептак1974–1979

Примітки
  1. Murray, Alan (2000). World Trolleybus Encyclopaedia, p. 73. Yateley, Hampshire, UK: Trolleybooks. ISBN 0-904235-18-1.
  2. Dölling, Gerhard (1993). Straßenbahnatlas Schweiz 1993, pp. 60, 112—114. Berlin: Arbeitsgemeinschaft Blickpunkt Straßenbahn e.V. ISBN 3-926524-13-8.
  3. Trolleybus Magazine No. 273 (May–June 2007), p. 67. National Trolleybus Association (UK). ISSN 0266-7452.

Посилання

Хронікалні кадри Лозанського тролейбуса 1932 та 1937 років у YouTube

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.