Лола з Валенсії

Невдоволення сучасниками, сучасним обмеженим і дріб'язково-буржуазним суспільством вщухало, коли Едуард Мане стикався зі світом іспанців, іспанського мистецтва. Разючий контраст іспанської і тогочасної французької музики, палких і пристрасних танців іспанців, іспанських манер, іспанського одягу з одягом паризьких буржуа, їх посередницькими смаками і жалюгідними бажаннями привели до деякої ідеалізації Іспанії. Адже ще в період війни Наполеона 1 -го з Іспанією хтось снайперськи зауважив, що тогочасний іспанський уряд мертвий, а іспанський народ бурхливо живий. Бурхливе життя іспанців і помітив художник в Лолі з Валенсії.

Коротенька і товста Лола заробляла на життя танцями. Мане подав її у повний зріст на тлі театральних лаштунків. Навіть умовний одяг Лоли сприймався правдивим і щирим. Мане малював цей одяг старанно, делікатно виписував кожен візерунок шалі, золотої прикраси на руці, червоних китиць на чорній спідниці. Це водночас портрет і сценічний образ.

Портрет Лоли разюче відрізнявся від буржуазних портретів представників стилю академізм, що заповнили виставки в Салоні. Серед численних маркіз, віконтес, княгинь, графинь і баронес коштовним каменем заблищав цей портрет простої жінки в театральному, майже варварському вбранні, такому незвичному для французьких буржуа. Вона, як художній образ, нічим не поступалася їм, окрім простого походження.

• Романтизм
• Реалізм
• Імпресіонізм

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Чегодаев А. Д. «Эдуард Мане», М, «Искусство», 1985 (рос)
• сборник «Западно-европейское искусство 2-й половины 19 века», М, «Искусство», 1975 (рос)