Ломеська конвенція

Ломеські конвенції (фр. Lomé Convention) — міжнародні угоди, якими було встановлено засади відносин між державами Європейського Союзу та країнами азійсько-тихоокеанського регіону.[1] Предметом конвенції були торгівельні відносини та доступ на ринок.[2] Перша Ломеська конвенція була укладена 1975 року на заміну Яундської угоди.[3] Отримала назву за столицею Того — Ломе, де і був укладений перший договір.

Конвенції три рази змінювались і доповнювалися, таким чином загалом існували «Ломе І», «Ломе II», «Ломе III» і «Ломе IV».[4].

Друга і третя Ломейські конвенції, які набрали чинності у 1980 і 1985 роках відповідно, були спрямовані на вдосконалення механізму, закладеного у першій.[5]. Четверта, яка була укладена 1989 року, розширила число країн[6] до 66-ти.

Остаточно втратили чинність 2000 року. І останню «Ломе IV» замінила Котонуська угода.[4]

Примітки
  1. Еволюція міжнародно-правових ініціатив у сфері сталого розвитку / В. В. Новицький // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Право. в 2-х ч. / гол. ред. Ю. М. Бисага. — Ужгород: Ліра, 2011. — Вип. 15. — С. 60
  2. Європа у 12 уроках / Паскаль Фонтен. — С. 53
  3. Ломейські конвенції і Договір Котону // Міжнародне економічне право / В. М. Шумілов, 2014
  4. Ломеська конвенція // Глосарій термінів Європейського Союзу
  5. Труднощі в реалізації принципу взаємної вигоди в економічних відносинах ЄС та третіх країн / О. Мікічурова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — Випуск 122 (частина ІІ). 2014 — С. 68
  6. Інтеграція у світове господарство
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.