Лорика
Лори́ка (лат. lorica) — загальна назва панцирів, що були в ужитку в Стародавньому Римі. Походження слова lorica не зовсім ясне, але зазвичай його вважають похідним від lōrum («шкіряний ремінь», див. також «лорарій»)[1], що пов'язується з первісним матеріалом для давньоримських панцирів.
Історія
Згідно з Титом Лівієм, слово lorica вживалося щодо шкіряних нагрудників, у той час як металеві називалися грецьким словом thorax, але більшість авторів підтримують думку, що термін lorica лорика означав обладунок для захисту тулуба.
Легіонери періоду Імперії носили лорика сегментата — лорики з металевих смуг (laminae), які закривали груди і спину, а також лорика гамата — кольчужні обладунки (відомі також як molli lorica catena — «м'яка кільчата лорика»), або лорика лінтеа — обладунки з кількох шарів цупкої тканини, вимочених у солі з оцтом.
Типи
- Лорика гамата (lorica hamata) — давньоримська кольчуга
- Лорика лінтеа (lorica lintea) — давньоримський панцир з кількох шарів лляної тканини, аналогічний давньогрецькому лінотораксу
- Лорика мускулата (lorica musculata) — давньоримська анатомічна кіраса (складалася з нагрудної та наспинної пластин зі зображенням м'язового рельєфу)
- Лорика плюмата (lorica plumata) — давньоримський лускатий панцир на кольчужній основі
- Лорика сегментата (lorica segmentata) — панцир з поперечних металевих смуг (штаб)
- Лорика серта (lorica serta) — давньоримський панцир з пластин, з'єднаних кільцями
- Лорика сквамата (lorica squamata) — давньоримський лускатий панцир на тканинній основі
Примітки
Джерела
- Военно-исторический словарь. 1998. (рос.)
- Enrique de Leguina (12 de febrero de 2016). У Juan Pérez de Guzmán y Gallo. Glosario de voces de armería por Enrique de Leguina, Barón de la Vega de Hoz (вид. Boletín de la Real Academia de la Historia. Tomo 62, Año 1913). CVC: Cervantes Virtual. (ісп.)