Лукас Демаре

Лукас Дема́ре (ісп. Lucas Demare; нар. 14 липня 1910, Буенос-Айрес пом. 6 вересня 1981, Буенос-Айрес) аргентинський кінорежисер, кіноактор і сценарист.

Лукас Демаре
Дата народження 14 липня 1910(1910-07-14)[1][2][3]
Місце народження Буенос-Айрес, Аргентина
Дата смерті 6 вересня 1981(1981-09-06)[1][2][3] (71 рік)
Місце смерті Буенос-Айрес, Аргентина
Громадянство  Аргентина
Професія кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, кінокритик
IMDb ID 0218119
 Лукас Демаре у Вікісховищі

Творчість

Почав зніматися в 1934 в Іспанії («Боліче»). В Аргентині поставив свій перший фільм «Двоє друзів і одна любов» (1938). Потім зняв фільми:

  • «Священик гаучо» (1941);
  • «Війна гаучо» (за романом Леопольдо Лугонеса, 1942);
  • «Його кращий учень» (1944, про життя Д. Ф. Сарм'єнто і його сина);
  • «Дика пампа» (1945, з режисером Уго Фрегонесе);
  • «Вулиця кричить» (1948);
  • «Остров'яни» (1951);
  • «Остання собака» (1955, за Г. Хаусом);
  • «Після тиші» (1956);
  • «За довгою стіною» (1958);
  • «Сафра» (1959);
  • «Пласа Уінкуль» (1960);
  • «Син людський» (1961, премія Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні);
  • «Весілля» (1964, премія Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні);
  • «Дим марихуани» (1968);
  • «Вирок зраднику» (1968).

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.