Лукашевичі

Походить від Лукаша (Луки) Васильовича Коломійченка (р. н. невід. — п. до 1736), переяслав. полкового осавула (1716—33) і наказного переяслав. полковника (1722—32), переяслав. полкового обозного (1735). Прізвищем його нащадків стало ім’я їхнього предка.

• Лукаш (Лука) Васильович Коломійченко
  • Лукашевич Григорій Лукич (р. н. невід. — п. 1752) — переяслав. полковий осавул (1735—52), виконувач обов’язки генерального осавула (1735);
  • Лукашевич Михайло Лукич (бл. 1701 — до 1773) — переяслав. полковий хорунжий (1743—52) та полковий осавул (1752—67).
    • Лукашевич Лука Михайлович (бл. 1748 — 1797) — переяслав. полковий сотник (1767—69), переяслав. полковий осавул (1769—73) та полковий обозний (1773—79), останній київ. полковник (1779—83), генерал-майор (1790);
      • Лукашевич Василь Лукич (бл. 1783, Бориспіль, тепер Київська область - 16 жовтня 1866) — відомий громад. діяч.
    • Лукашевич Яків Михайлович (бл. 1751 — 1815) — золотоніський сотник (1772 — імовірно, 1781).

• Лукашевич Василь, сотник другої Лохвицької сотні Лубенського полку (1760—72).
  • Лукашевич Іван Васильович другий лохвицький сотник 1772—1784.

• Лукашевич Платон Якимович (1809—1888), етнограф, фольклорист, мовознавець.
• Лукашевич Іван Якович (1811–1860) — відомий бібліофіл.
• Лукашевич Степан Володимирович (1853—1934) — голова золотоніської земської повітової управи (1890—1907), член 3-ї Держ. думи.
• Лукашевич Микола Павлович

Існує ще один рід Лукашевичів. Він походить від Василя Лукашевича, сотника другої Лохвицької сотні Лубенського полку (1760—72). Його син Іван Васильович займав уряд другого лохвицького сотника після батька 1772—84. Не відомо, чи мають ці роди спільне походження.

• Козацька старшина
• Лукашевич

• В. В. Томазов. Лукашевичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 292. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.