Лукомор'я (Сибір)
Лукомор'я — історична область на північному заході Сибіру у сучасних Ямало-Ненецькому й Ханти-Мансійському автономних округах.
На ранніх західноєвропейських картах[1], Lucomoria" позначало територію, прилеглу до правого (східного) берегу Обської губи по сусідству з Обдорою. Обська губа зображувалася витягнутою до середньої течії Обі, звідси традиція давніх картографів фіксувати країну Лукоморія в районі сучасної Томської області.
У «Записках про Московію» Зигмунд Герберштайн стверджував, що Лукомор'я розташоване в горах по ту сторону Обі", «…а з Лукоморських гір витікає річка Коссин… Разом з річкою, бере початок друга річка Кассіма, і протекши через Лукоморію, впадає у велику річку Тахнін». Даний опис на думку М. Ф. Розена відповідає правобережжю Обі навпроти гирла Іртиша, а Лукоморські гори він ототожнював із західними схилами Сибірських Увалів[2].
На карті Ніколаса Вітсена довжина Обської губи відповідала дійсності.[3]
- На мапі Азї 1593 року
- На «новітній карті Русії» 1638 року
- Фрагмент мапи «Азія» з 5 карт ван Шагена, де зображено Лукомор'я, 1680 рік.
Примітки
- Герард Меркатор, 1546; Йодокус Гондіус, 1606; Ісаак Масса, 1633; Г. Кантеллі, 1683; Ніколаас Вітсен 1714
- А. М. Малолетко. М. Ф. Розен о Сибирской Лукомории Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine. // Михайло Федорович Розен — геолог, дослідник Алтая, краєзнавець: Матеріали наукової конференції. Барнаул, 2004.
- Ніколаас Вітсен, «Carte Novelle de la Tartarie», XVIII сторіччя