Луцилій Молодший
Луцилій Молодший (лат. Lucilius Iunior; близько 6 — після 64) — державний діяч та поет часів ранньої Римської імперії.
| Луцилій Молодший | |
|---|---|
| Народився |
близько 6 Кампанія, Італія |
| Помер | після 65 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | поет, військовик |
| Знання мов | латина |
Життєпис
Походив з незнатної родини. Народився приблизно у 6 році н. е. в Кампанії. За часів імператора Тиберія розпочав військову службу в рейнських легіонах. Згодом служив у східних та африканських легіонах. Завдяки своїм друзям був прийнятий до стану вершників. У 63 році його призначено прокуратором Сицилії. Остання згадка датується 65 роком. Відомий моральними листами, які писав Ліцилію Луцій Анней Сенека Молодший. Про подальшу долю Луцилія немає відомостей.
Творчість
З віршів Луцилія відомо лише про поему «Етна», що складається з 644 віршів. Вона присвячена виверженням вулканів. Насамперед розповідається про виверження гори Етна. При цьому пов'язується з міфами та легендами.
Джерела
- Werner Eck, John A. Richmond: Lucilius [II 4]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 7, Metzler, Stuttgart 1999, ISBN 3-476-01477-0, Sp. 466. (нім.)
- A. Guillemin, " Sénèque, directeur d'âmes ", Revue des études latines, 30 (1952), 202–219 ; 31 (1953), 215–234 ; 32 (1954), 250–274. (фр.)