Луцій Юлій Цезар III

Луцій Юлій Цезар (лат. Lucius Iulius Caesar, близько 135 до н. е. 87 до н. е., відомий також під номером III) був сином Луція Юлія Цезаря (II), старшим братом Гая Юлія Цезаря Страбона Вопіска. Брав участь у зміщенні з посади трибуна Луція Аппулея Сатурніна і домігся преторства в 94 р. до н. е., минаючи посади квестора і едила. Пізніше був призначений намісником Македонії.

Луцій Юлій Цезар III
Lucius Iulius Caesar
​​ Консул Римської республіки
90 до н. е.  90 до н. е.
 
Народження: близько 135 до н. е.
Стародавній Рим
Смерть: 87 до н. е.(-087)
невідомо
Країна: Стародавній Рим
Релігія: давньоримська релігія
Рід: Julii Caesaresd
Батько: Луцій Юлій Цезар
Мати: Popilliad[1][2][2]
Шлюб: Fulvia[1][2][2]
Діти: Юлія Антонія[1][2][2] і Луцій Юлій Цезар[1][2][2]

Під час свого консульства в 90 р. до н. е., яке припало на активну фазу дій в Союзницькій війні, розгромив самнітів. Розробив ряд законів, відомих як «Lex Iulia», зокрема, закон, який забезпечує тим, що не брали участь в Союзницької війні італікам політичні права нарівні з римськими громадянами.

Був убитий разом з братом прихильниками Гая Марія в 87 році, а його голова була виставлена ​​на ораторській трибуні на форумі[3].

Родина

Дружина — Фульвія (бл. 130 — після 100 до н. е.), донька Марка Фульвія Флакка, консула 125 року до н. е.

Діти:

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.