Луїс Омар
Луїс Омар-і-Тобосо (кат. Lluís Homar i Toboso; 20 квітня 1957, Барселона) — видатний іспанський актор театру, кіно і телебачення.
Луїс Омар | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Луїс Омар | ||||
Народився |
20 квітня 1957 (64 роки) Барселона | |||
Громадянство | Іспанія | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Барселонський університет і Автономний університет Барселони | |||
Роки діяльності | з 1974 — тепер. час | |||
IMDb | nm0392913 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Луїс Омар у Вікісховищі |
Життєпис
Луїс Омар народився у Барселоні 20 квітня 1957 року. Навчався у Барселонському автономному університеті на факультети права, після чого поступив у театральну школу у рідному місті. Його професійна кар'єра розпочалася у 1973 році з театральної постанови «Отелло» режисера Анхеля Кармони. У 1975 році він пройшов кастинг на роль Гораіо у телесеріал «Гамлет, принц данський», де брав участь до 1979 року. Одночасно з грою у серіалі, він разом з іншими молодими акторами заснував у Барселоні театральний кооператив «Lliure Teatre», де працював протягом багатьох років (творчим керівником з 1992–1998 роки) і зіграв більш ніж у тридцяти спектаклів.
У 1981 році до Омара прийшла перша слава — разом із Сильвією Мунт він знявся у драмі Франсеска Бетріу «Площа Алмазу». Світової та європейської популярності він здобув у 2004, після ролі у картині іспанського режисера Педра Альмадовара «Погане виховання». У 2009 році Альмадовар і Омар повторили свій досвід співпраці, і разом з Пенелопою Крус створили фільм «Розірванні обійми».
Фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1975—1979 | с | Гамлет, принц данський | Lletres catalanes | Гораціо |
1981 | ф | Площа Алмаза | La plaça del Diamant | Кельме |
1984 | ф | Вам подобається | Al vostre gust | Роланд |
1989 | ф | Якщо вони скажуть, що ти відчуваєш | Si te dicen que caí | Палау |
1989 | ф | Одруження Фігаро | Les noces de Fígaro | Фігаро |
1989 | ф | Місячний Хлопчик | El niño de la luna | людина з дому №1 |
1992 | ф | Після сну | Después del sueño | Бальтазар Оталь |
1993 | ф | Птиця щастя | El pájaro de la felicidad | Фернандо |
1995 | ф | Положення справ | El perquè de tot plegat | вчитель |
2000 | ф | Померти (чи ні) | La ciudad de los prodigios | директор |
2000—2012 | с | Центральна лікарня | Hospital Centra | Модесто |
2003 | ф | Наодинці зі смертю | Cámara oscura | капітан |
2004 | ф | Погана поведінка | La mala educación | сеньйор Беренгер |
2004 | ф | Ротвейлер | Rottweiler | Борг |
2005—.... | с | Аїда | Aída | Сальвадор |
2005—2006 | с | Особисті мотиви | Motivos personales | Андрес |
2005 | ф | Королеви | Reinas | Джачінто |
2005 | ф | Обаба | Obaba | Эстебан |
2006 | ф | Блакитний метелик | Mariposa negra | Мар |
2006 | ф | Борджиа | Los Borgia | Родриго Борджиа |
2006 | ф | Бронежилет | Body Armour | Марк Грамер |
2007 | ф | Бентежна Ана | Caótica Ana | Ісмаель |
2007 | ф | Замок у Іспанії | Un château en Espagne | Луїс Маркес |
2007—2009 | с | Корида - це життя | Herederos | Луїс Солер |
2009 | ф | Розірвані Обійми | Los abrazos rotos | Маттео Бланко/Гарри Кейн |
2010 | ф | Паперові птиці | Pájaros de papel | Енріке |
2010—2012 | с | Римська Іспанія, легенда | Hispania, la leyenda | Гальба |
2011 | ф | Єва | Eva | Макс |
2012 | ф | Королі рулетки | The Pelayos | Гонсало Пелайо |
2012—.... | с | Імперія | Imperium | Гальба |
2012 | ф | Winning Streak | Winning Streak | |
2015 | ф | Latin Lover | Latin Lover |