Луї Шарль де Лабурдонне

Луї Шарль Мае де Лабурдонне (фр. Louis-Charles Mahé de La Bourdonnais, 1795, острів Бурбон13 грудня 1840, Лондон) — французький шахіст. Онук Бертрана Франсуа Мае де Лабурдонне.

Луї Шарль Мае де Лабурдонне
Оригінал імені Louis Charles Mahe de La Bourdonnais
[[File:‎|280px|center|alt=Луї Шарль де Лабурдонне|Луї Шарль де Лабурдонне]]
Країна  Франція
Народження 1795 або 1797
острів Бурбон
Смерть 13 грудня 1840(1840-12-13)
Лондон

Біографія

Лабурдонне походив із забезпеченої родини й уже в юному віці проводив багато часу за шахами — в паризькому кафе Режанс у нього був власний столик, за яким він майже кожний день засиджувався до півночі. Грав проти кожного, хто був готовий поставити хоч яку-небудь суму на кін. Лабурдонне був учнем Олександра Дешапеля, якого вважали тоді найсильнішим гравцем Франції.

Прийнято вважати, що від початку 1820-х рр. і до своєї смерті Лабурдонне був найсильнішим шахістом світу. Серію матчів Лабурдонне проти Олександра Макдоннелла (Лондон, з червня до жовтня 1834, шість матчів, загалом 85 партій) вважають центральною подією шахового життя цього періоду. Лабурдонне виграв перший, третій, четвертий та п'ятий матчі, програв другий, а шостий матч залишився незакінченим: у зв'язку з майновими справами Лабурдонне змушений був повернутися до Франції. Загальний рахунок за партіями показує помітну перевагу Лабурдонне (+45-27 =18), однак в останньому, незавершеному матчі Макдоннелл був попереду (+5-4). Імовірно між Лабурдонне та Макдоннеллом була домовленість щодо продовження зустрічі, проте Макдоннелл помер незабаром після того, як матч був перерваний. За даними англійського журналу "Хроніки шахової гри" (головний редактор Стаунтон) останній матч завершився з результатом +8-3=1 на користь Макдоннелла, тобто загальний рахунок такий: +44-30=14. Підтвердити або спростувати цю інформацію практично неможливо, оскільки всі партії останнього матчу не збереглися.

Лабурдонне був також видатним теоретиком і пропагандистом шахів. Його «Нове керівництво з гри в шахи» (фр. «Nouveau Traité du jeu des échecs», 1833) перекладене багатьма мовами, у тому числі російською його переклав (А. Д. Петров 1839 року). 1836 року Лабурдонне почав видавати перше шахове періодичне видання, журнал «Паламед» (фр. «Palamède»), яке прискорило розвиток періодичної шахової літератури в Європі.

Спортивні результати

Рік Назва змагання + - = Очки
1821Матч проти О. Дешапеля [1]7007 з 7
Матч проти Дж. Кохрена6106 з 7
1834Матч проти О. Макдоннелла165418 з 25
Матч проти О. Макдоннелла4504 з 9
Матч проти О. Макдоннелла6516½ з 12
Матч проти О. Макдоннелла83711½ з 18
Матч проти О. Макдоннелла7417½ з 12
Матч проти О. Макдоннелла4504 з 9
1836Серія партій проти Й. Сена [2]1213012 з 25

Примітки

  1. Дешапель давав фору — пішака та хід
  2. Лабурдонне давав фору — пішака та хід

Література

  • Johann Berger: Schach-Jahrbuch für 1899/1900, Veit & Comp., Leipzig 1899., З. 166 (нім.)
  • Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 190. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.
  • Gatine, Marc. 1997. Larousse du jeu d'échecs: découvrir, approfondir, maîtriser. Paris: Larousse., З. 397 (фр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.