Лібретологія

Лібретоло́гія — наука про словесний компонент музичного твору. Почала оформлятися в 1970-80-і роки на стику музикознавства та літературознавства.

Спеціальну увагу лібрето як значимого елементу опери вперше, мабуть, приділив американський музикознавець Патрік Джон Сміт, який опублікував в 1970 р. книгу «Десята муза: Історичний нарис оперного лібрето » (англ. The Tenth Muse, a Historical Study of the Opera Libretto). У німецькій традиції значним кроком у вивченні лібрето став збірник праць «Опера як текст: Вивчення лібрето у рамках романістики» (нім. Oper als Text: Romanistische Beiträge zur Libretto-Forschung; 1986), підготовлений професором Бамбергского університету Альбертом Гіром. У СРСР «гостро поставив питання про нагальну необхідність вивчення оперних сценаріїв (а також виробленню спеціальної теорії "лібретологіі")»[1] харківський музикознавець Григорій Ганзбург, який надав терміну «лібрето» розширювального характеру: згідно з Ганзбургом, як лібрето слід розглядати «будь-який літературний (словесний) текст, який, вступаючи у взаємодію з музикою, утворює синтетичний твір»[2], тобто не тільки сценарій опери, оперети або балету, але й вербальний елемент пісні, романсу, хору, мелодекламації і т. п.

У 2000 р. у Відні відкрився Інститут Да Понте (нім. Da Ponte Institut, на ім'я видатного лібретиста Лоренцо да Понте), одним з напрямків роботи якого оголошено лібретологія - правда, переважно на матеріалі опери XVII-XVIII століть.

Джерела
  1. Е. Рахманькова. Жанр оперного либретто в творчестве А. Н. Островского[недоступне посилання з квітня 2019]: Автореферат диссертации … кандидата филологических наук. — Иваново: Ивановский государственный университет, 2009. — С. 3.
  2. Г. И. Ганзбург. О либреттологии // «Советская музыка», 1990, № 2. — С.78-79.

Література
  • Ганзбург Г. И. Либреттология и специальные аспекты изучения вокальных произведений Ф.Шуберта и Р.Шумана //Шуберт и шубертианство. Сборник материалов научного музыковедческого симпозиума. — Харьков, 1994.- С.83-90.
  • Ганзбург Г. И. Шубертоведение и либреттология //Франц Шуберт: К 200-летию со дня рождения: Материалы Международной научной конференции.- М.: Прест, 1997.-С. 111—115.
  • Ганзбург Г. И. О перспективах либреттологии // Музыкальный театр ХХ века: События, проблемы, итоги, перспективы / Ред.-сост. А. А. Баева, Е. Н. Куриленко. — М.: Едиториал УРСС, 2004. — С. 244—249. ISBN 5-354-00812-3
  • Ганзбург Г. И. Либреттология: статус и перспективы // Музичне мистецтво: Збірка наукових статей. — Донецьк, 2004. — Вип. 4. — С. 27-34.
  • Ганзбург Г. И. Статус и перспективы либреттологии // Диалогическое пространство музыки в меняющемся мире. – Саратов, 2009. – С. 26-31. ISBN 978-5-94841-073-9
  • Ганзбург Г. І. Лібретологія // Українська музична енциклопедiя. – Т. 3. – Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, 2011. – С. 151-152. ISBN 978-966-02-6061-0
  • Кравцов Т. С. Романсы С. В. Рахманинова на стихи Т. Г. Шевченко. Опыт либреттологического анализа // С.Рахманинов: на переломе столетий. Вып. 4. — Харьков, 2007. — С. 39-46.
  • Либреттология. Восьмая нота в гамме. Сборник статей : учебное пособие / Ю. Димитрин, А. Стеценко (составление) ; Г. Ганзбург (предисловие). — Санкт-Петербург : Лань : Планета музыки, 2020. — 336 с. — (Учебники для вузов. Специальная литература). ISBN 978-5-8114-5032-9 ISBN 978-5-4495-0454-8

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.