Лідс

Лідс — важливий залізничний вузол, має міжнародний аеропорт «Лідс-Бредфорд»[6].

Лідс був згаданий в 1086 у в списку «Книга Страшного суду».[7] В 1207 отримав статус ринкового міста. З початком промислової революції в Англії місто активно розвивалося: населення зросло з 10 тисяч наприкінці XVII століття до 30 тисяч в кінці XVIII століття, сягнувши 150 тис. у 1840 році. Однією з причин такого бурхливого зростання стало те, що Лідс виявився центром транспортного сполучення на півночі Англії. Розвиток транспортної мережі супроводжувався організацією навігації на річці Айр у 1699 (забезпечила зв'язок з континентальною Європою), будівництвом в 1774—1816 роках каналу Лідс—Ліверпуль (зв'язок із Західним узбережжям Великої Британії) і залізниці в 1848 році. У дев'ятнадцятому столітті близько половини англійського експорту проходило через Лідс.

Крім традиційного вовняного і текстильного виробництва в Лідсі в цей період розвиваються машинобудування для текстильної промисловості, виробництво барвників, а також виробництво парових машин. У видобувній промисловості найбільш значущим був видобуток вугілля: у 1758 році перша у світі рейкова дорога (спочатку на дерев'яних коліях) з'єднала центр Лідса з вугледобувним районом на південь від міста. Економічний розвиток наприкінці дев'ятнадцятого — початку двадцятого століття призвів до появи в Лідсі перших значних культурних закладів, у їх числі Університет Лідса.

Після закінчення Другої світової війни значно знизилося виробництво в тих галузях, що забезпечили Лідсу піднесення у вісімнадцятому та дев'ятнадцятому століттях. У 1951 році половина економічно активного населення працювала в машинобудуванні, у 1971 це число скоротилося до однієї третини. Тепер тільки 10 % населення працює в промисловому виробництві.

У 1980-х роках уряд консерваторів провів реорганізацію управління великими містами і виділив кошти для забезпечення процесу відновлення у відсталих районах, передусім на Півночі Англії. Ця програма привела до зростання приватних інвестицій та значного будівництва в центральній і південній частинах Лідса. Зокрема, 2006 року почалося будівництво хмарочоса La Lumiere, який мав стати найбільшою висотною будівлею у Великій Британії за межами Лондона. Занепад промислового виробництва був компенсований розвитком пост-індустріальної економіки. У 1990-х роках Лідс перетворився на другий після Лондона центр фінансової та юридичної діяльності в Англії.

• Університет Лідса (один з найбільших університетів Великої Британії, близько 32 000 студентів та 7 500 співробітників; заснований 1904 року[14] на базі Школи медицини (рік заснування 1831) та Йоркширського наукового коледжу (рік заснування 1874));
• Лідський університет Беккета (раніше відомий як Лідський міський університет (LMU), а ще раніше — як Лідська Політехніка; 3000 студентів денної форми навчання та 4000 студентів заочної форми навчання[15]);
• Лідський університет Трініті;
• Університет мистецтв Лідса (колишній Лідський коледж мистецтв, який був заснований 1846 року як Лідська школа мистецтв, а університетом став 2017 року[16]);
• Університет права (колишній юридичний коледж, який став університетом 2012 року і переїхав у свій нинішній кампус у центрі Лідса з Йорка 2014 року);
• Лідський коледж музики (заснований 1965 року, 2018 року отримав статус вищого навчального закладу, навчається 1200 студентів[17]);
• Північна школа сучасного танцю (заснована 1985 року, навчається 200 студентів).

Клімат у Лідсі морський (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена) і зазнає впливу Пеннінських гір. Літо зазвичай м'яке, з помірною кількістю опадів, а зима холодна, хмарна з рідкісними снігопадами і морозами. Найближча офіційна метеостанція знаходиться в Бінглі, приблизно за двадцять кілометрів від міста, але на більшій висоті[18].

Найтепліший місяць — липень (середня температура 16 °C), тоді як найхолодніший — січень (середня температура 3 °C). Температури вище 30 °C та нижче -10 °C трапляються лише періодично. Температура в аеропорту Лідс-Бредфорд у грудні 2010 року впала до -12,6 °C[19] і досягла 31,8 °C у центрі міста в серпні 2003 року[20]. Рекордна температура для Лідса становить 34,4 °C (зафіксована під час теплової хвилі на початку серпня 1990 року).

Розташований на східній стороні Пеннінських гір, Лідс є одним із найсухіших міст Великої Британії, щорічна кількість опадів становить 660 мм. Існує стара англійська приказка: «У Манчестері завжди йде дощ, а в Лідсі і Бредфорді завжди світить сонце».

У місті базується футбольна команда Лідс Юнайтед, є також команди з регбі та крикету.

Більшість населення християни англіканської церкви.

• Вордсворт Доністорп (1847—1914) — британський піонер кінематографа, діяч анархістського руху і шахіст
• Клара Етелінда Лартер (1847—1936) — британський ботанік, відома своїми дослідженнями флори Девона
• Герберт Холл Тернер (1861—1930) — англійський астроном.
• Невілл Френсіс Мотт (1905—1996) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1977 року
• Малкольм Макдавелл (*1943) — англійський актор театру та кіно
• Нікола Гріффіт (*1960) — британська та американська письменниця-фантаст.
• Мелані Браун (*1975) — британська співачка, автор пісень, актриса і телеведуча.
• Метью Льюїс (*1989) — англійський актор.

• 
  Річка Ері у Лідсі
• 
  Літо у Лідсі
• 
  Сівік-Холл (адіністрація Західного Йоркширу)
• 
  Лідс-Корн-Іксчейндж (1864)
• 
  Будинок Паркінсона
• 
  Грейт-Холл Університету Лідса
• 
  Бібліотека Едварда Бойла Університету Лідса
• 
  Будівля лікарні вікторіанської епохи
• 
  Церква Іоанна Хрестителя
• 
  Королівський банк Шотландії
• 
  Площа в центрі міста
• 
  Готель Квінс
• 
  Квебек-Хаус
• 
  Кіркгейт-Маркет, найбільший критий ринок в Європі
• 
  Триніті-Лідс, найбільший торговій центр у Лідсі
• 
  Залізнична станція
• 
  Міжнародний аеропорт «Лідс-Бредфорд»

Лідс вночі

• Блакитний Банан

• Encyclopedia Britannica — Leeds (англ.)
• «Зарубежная Европа. Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 82 (рос.)

Лідс у Вікімандрах