Лікаон

Лікао́н (дав.-гр. Λυκάων) — аркадський цар, син Пелазга й океаніди Кіллени; мав дочку Геліку та 50 синів, відомих своєю зарозумілістю й пихою. Багато з них стали епонімами аркадських міст. Найчастіше Лікалн та його сини згадуються як втілення тогочасної безбожності. Зевс, бажаючи перевірити, чи справді вони такі зухвалі, прийшов до Лікаона в гості. На бенкеті Громовержцеві подали нутрощі вбитого хлопчика. Розгніваний зневагою Зевс убив громом Лікаона та його синів (варіанти: наслав на людей потоп; перетворив Лікаона на вовка; грец. lykos — вовк). Міф про Лікаона відображає первісний звичай приносити людські жертви Зевсові Лікейському і заборону їх олімпійською релігією.

Лікаон

Лікаон перетворюється на вовка. Ілюстрація з голландського видання 1589 року «Метаморфоз» Овідія.
Посада міфічний цар Аркадіїd
Батько Пеласг[1]
Мати Кіллене, Мелібояd або Деяніра
Діти Haemond, Mantineusd, Parrhasiusd, Thesprotusd, Maenalusd, Acacusd, Acontesd, Аркас, Nyctimusd, Makedond, Tegeatesd, Дія, Eleutherd, Stymphalusd, Pallas, Aegaeond, Ancyord, Canethusd, Orestheusd, Aseatasd, Charisiusd, Cromusd, Daseatasd, Heraeeusd, Hypsusd, Macareusd, Каллісто, Alipherusd, Caucond, Cynaethusd, Melaeneusd, Енотр, Orchomenusd, Певкетійd, Phassusd, Phthiusd, Trapezeasd, Tricolonusd, Nyctippusd, Theisoeusd, Archebatesd, Bucoliond, Кет, Carterond, Clitord, Corethond, Evaemond, Evmétesd, Evmond, Helicusd, Phigalusd, Helissond, Peraethusd, Sumateusd, Lyceusd, Thocnusd і Thyraeusd
 Медіафайли у Вікісховищі

Література
  1. Любкер Ф. Pelasgus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 998.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.