Лікійський алфавіт
Лікійський алфавіт — використовувався для запису лікійської мови на останній стадії її існування. Подібно до інших малоазійських алфавітів виник під впливом грецького алфавіту, але не безпосередньо від нього, а від фінікійського алфавіту. З цієї причини зовнішню схожість з грецьким алфавітом оманливе: ряд букв, подібних за формою, мають зовсім інші значення. Хоча лікійська писемність у своїй основі є алфавітною, у ній спостерігаються деякі пережитки консонантизму фінікійського алфавіту, від якого він походить (тобто один знак для приголосного може означати склад).
| Лікійський алфавіт | |
|---|---|
| Створене | {{{date}}} |
| унікод | |
| Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Дешифрування відбувалося поетапно в кінці XIX — поч. XX ст. Внесок в інтерпретацію окремих написів внесли Сікс (Нідерланди), Ембер (Франція), Картрайт (Велика Британія), Бугге, Торп. Дешифрування завершили В. Томсен, Г. Педерсен та П. Мериджи[1].
Перелік знаків
Лікійський алфавіт[2][3] містив 29 знаків. Деякі звуки передавалися поєднаннями знаків, які вважаються однією літерою. Було 6 голосних (звук «o» був відсутній), плюс два носових голосних, і два знаки незрозумілого значення. Дванадцять лікійських букв не мають аналогів у грецькому алфавіті.
| Лікійських літера | Транслітерація | Транскрипція | Примітка |
|---|---|---|---|
| 𐊀 | a | голосний | |
| 𐊂 | b | проривний приголосний | |
| 𐊄 | g | проривний приголосний | |
| 𐊅 | d | проривний приголосний | |
| 𐊆 | i | голосний | |
| 𐊇 | w | напівголосний | |
| 𐊈 | z | сибілянт | |
| 𐊛 | h | сибілянт | |
| 𐊉 | θ | ||
| 𐊊 | j or y | напівголосний | |
| 𐊋 | k | проривний приголосний | |
| 𐊍 | l | латеральний приголосний | |
| 𐊎 | m | ||
| 𐊏 | n | ||
| 𐊒 | u | голосний | |
| 𐊓 | p | проривний приголосний | |
| 𐊔 | κ | [k]? [kʲ]? [h(e)] | |
| 𐊕 | r | сонорний приголосний | |
| 𐊖 | s | сибілянт | |
| 𐊗 | t | проривний приголосний | поєднання ñt передає звук «d»: наприклад, 𐊑𐊗𐊁𐊎𐊒𐊜𐊍𐊆𐊅𐊀 / Ñtemuχlida відповідає грецькому імені Δημοκλείδης / Dēmokleídēs [4]. |
| 𐊁 | e | голосний | |
| 𐊙 | ã | носовий голосний | складове значення «an», приклад: 𐊍𐊒𐊖𐊙𐊗𐊕𐊀 / Lusãtra відповідає грецькому імені Λύσανδρος / Lúsandros. [5] |
| 𐊚 | ẽ | носовий голосний | |
| 𐊐 | m | ||
| 𐊑 | ñ | ||
| 𐊘 | τ | [tʷ]? [tʃ]? | |
| 𐊌 | q | ||
| 𐊃 | β | [k]? [kʷ]? | |
| 𐊜 | χ | [q] |
Лікійський алфавіт в Юнікод
Лікійський алфавіт включений у версію 5.1 стандарту Юнікод в діапазон U+10280 — U+1029F.
Див. також
- Летоонська трилінгва
- Лікійська мова
Примітки
- И. Фридрих. Дешифровка забытых письменностей и языков. Ликийский. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 9 листопада 2008.
- Adiego (2007) page 764.
- Bryce (1986) pages 56-57.
- Bryce, T.R. The Pronunciation of Delta in Greek and Lycian // Classical Philology. — 1986. — Т. 81, № 1 (1). — С. 56—58. — DOI:. Процитовано 2008-03-18. First page displayable no charge.
- Bryce (1986) page 58.
Література
- Adiego, I.J.; Chris Markham, Translator (2007). Greek and Lycian. У Christidis, A.F.; Arapopoulou, Maria; Chriti, Maria. A History of Ancient Greek From the Beginning to Late Antiquity. Cambridge University press. ISBN 0-521-83307-8.. Translator Chris Markham.
- Trevor R. Bryce. The Lycians - Volume I: The Lycians in Literary and Epigraphic Sources. — Copenhagen : Museum Tusculanum Press, 1986.
Посилання
- Everson, Michael (5 лютого 2006). Proposal to encode the Lycian and Lydian scripts in the SMP of the UCS (pdf). DKUUG Standardization. Danish Unix User Group (DKUUG). Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 18 березня 2008.