Лін-ван
Лін-ван (кит. трад.: 靈王; піньїнь: Líng) — 11-й ван Східної Чжоу, син і спадкоємець Цзянь-вана.
| Лін-ван | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 571 — 545 до н. е. | ||
| Попередник: | Цзянь | |
| Наступник: | Цзін I | |
| Народження: | 1 тисячоліття до н. е. | |
| Смерть: | 545 до н. е. | |
| Рід: | Династія Чжоу | |
| Батько: | Цзянь-ван | |
| Шлюб: | Q8249194? | |
| Діти: | Цзін-ван I, Q16903352? і Crown prince Jind | |
був відомий своїм страхом перед привидами. Для боротьби з останніми запросив вченого Чан Хуна, якого також було призначено особистим радником вана. Він був першим відомим чарівником, який працював при дворі китайського володаря. Лін-ван намагався зміцнити свою владу, в чому стикнувся з Ваньшу-гуном, якому завдано поразки. Останній втік до царства Цзінь, а його володіння конфісковано ваном.
У 21 рік правління Лін-вана народився Конфуцій[1].
Ще до смерті Лін-вана помирає його син-спадкоємець Тайцзі Цзінь. Внаслідок чого серед знаті почалася боротьба між групами за просування спадкоємця. Зрештою переміг прицн Гуй, який по смерті Лін-вана успадкував трон під ім'ям Цзін.
Примітки
- Liang, Shiqiu (2006). 雅舍小品選集. Chinese University Press. Процитовано 3 червня 2021. (англ.)
Джерела
- Michael Loewe, Edward L. Shaughnessy (1999). The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC. Cambridge University Press. 1148. Процитовано 6 січня 2019.