Літинське

Лі́тинське заповідне урочище, розташоване на території Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області (Літинське лісництво, кв. 28, діл. 1) поблизу с. Сосни. Оголошене відповідно до Рішення Вінницького облвиконкому від 29.08.1984 р. № 371. Охороняється лісова ділянка штучно створеним насадженням сосни звичайної віком 85 років.

Літинське
49°22′04″ пн. ш. 28°04′37″ сх. д.
Розташування:  Україна
Вінницька область,
Літинський район, Літинське лісництво, кв. 28, діл. 1
Найближче місто: с. Сосни
Площа: 7,1 га
Заснований: 1984 р.
Керівна
організація:
ДП «Хмільницький лісгосп»
Країна  Україна

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Хмільницького району області Подільського Побужжя Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерними для цієї ділянки є лісові і лучні остепнені ландшафти річкової заплави. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою четверту надзаплавну терасу алювіальної акумулятивної рівнини.

Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -5,5°… -6°С, липня + 190…+18,5°С. Річна кількість опадів становить 500—525 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції. Вінницького (Центральноподільського) округу. Територія урочища розташована на боровій терасі р. Згар та Південний Буг і являє собою соснові культури сосни звичайної віком понад 80 років і запасом деревини більш як 400 куб. м/га.

В травостані даних угруповань зустрічаються як неморальні види, такі як зірочник лісовий, фіалка собача, осока лісова, мерінгія трижилкова, копитняк європейський, так і світлолюбиві види, такі як дзвоники розлогі, суніці лісові, віскарія звичайна, золотарник звичайний, серпій увінчаний. Зростає також ряд бореальних видів, що знаходяться тут на південній межі свого ареалу: грушанка круглолиста, костянець, дзвоники круглолисті, веснівка дволиста тощо.

Джерела

  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукове обґрунтування. Автори: Спеціалісти відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Магденко Л. В., Царенко Н. В.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.