Магніт неодимовий
Неодимовий магніт — постійний потужний рідкоземельний магніт, що складається зі сплаву неодиму, бору і заліза.
Відомий своєю потужністю притягання і високою стійкістю до розмагнічування. Має металевий зовнішній вигляд, дуже часто застосовується в різних галузях промисловості, медицини, в побуті й електроніці.
Потужність намагнічування
Неодимовим магнітом можна піднімати вантажі до 400 кг. Пошуковим магнітом на неодимовій основі часто виловлюють з річки важкі предмети і брухт.
Використання
Неодимові магніти використовуються у виробництві жорстких дисків для комп'ютерів. Зазвичай такі магніти мають форму дуги. Компанії, які будують генератори з магнітним збудженням, переважно використовують саме їх, оскільки потужність генератора безпосередньо залежить від сили використовуваного магніту[1].
Неодимові магніти в формі невеликого куба використовуються в DVD-приводах комп'ютерів. Дуже часто застосовуються у виготовленні динаміків навушників, радіо, мобільних телефонів, смартфонів, планшетів, колонок тощо для більшої гучності динаміка. Виробники масляних фільтрів застосовують неодимові магніти для вилучення металевої стружки з нафтопродуктів. Пристрої металодетекторів також містять такі магніти.
В медицині неодимові магніти використовуються в апаратах для магнітно-резонансної томографії.
Стійкість
Неодимові магніти втрачають не більше 1-2 % своєї намагніченості за 10 років. Проте їх можна легко розмагнітити, нагрівши до температури +70 °C і більше.
Див. також
Література
- Спеддинг Ф. Х., Даан А. Х. Редкоземельные металлы. // Пер. с англ. — М.: Металлургия, 1965. — 610 с.