Майже ніколи не навпаки

«Майже ніколи не навпаки» (2007) роман, сімейна сага в новелах, автор якої українська письменниця Марія Матіос. Твір розповідає історію гуцульських родин Чев'юків, Кейванів, Варварчуків від часів Австро-Угорської імперії, Першої світової війни й аж до середини ХХ століття, а також про життєві метання Мариньки Богодухої, Олекси Німого.

«Майже ніколи не навпаки»
Автор Марія Матіос
Ілюстрації Сергій Іванов
Країна  Україна
Мова українська
Жанр проза
Видавництво Піраміда
Видано 2008
Сторінок 176
ISBN 9789664410851

Композиція роману

Роман складається з трьох новел: «Чотири — як рідні — брати», «Будьте здорові, тату», «Гойданка життя». Композиційний стержень твору — головна думка: все минає, окрім любові. Марія Матіос сказала: «Ця книга — про те, на що здатне людське серце, яке вражене любов'ю, ненавистю, бажанням помсти, заздрістю, і на що воно спроможне у часи випробування радістю і печаллю. Коли мене питали, яка головна думка твору, відповідала і такими ж словами підписувала книжки: „Честь понад усе“. Кожен персонаж доводить своє людське алібі морального плану. Воно може видатися для когось жорстокістю чи злом. Я намагаюся розвернути кожну людину так, як розвертають діамант перед прожектором, і з'ясувати, чому людина вчинила, можливо, жорстоко, але справедливо»

Короткий зміст

Колись Кирило Чев'юк знехтував великим коханням, одружився за розрахунком на багатій. Щастя не знайде жоден із родини. У новелі «Чотири — як рідні — брати» йдеться про трагедію родини Чев'юків. Найменший Дмитрик «пішов у глину через молоду свою кров, не маючи й двадцяти років», господаря Кирила застрелено на полюванні, а брати: Павло, Оксентій, Андрій — посварилися за землю. Новела «Будьте здорові, тату» увиразнює головні події першої. Тут ідеться про одруження Петруні (саме через неї загинув Дмитрик) з «невдатним до жінки» Іваном Варварчуком, її любов до найменшого сина Чев'юків, плекання ганчір'яної дитинки. Третя новела «Гойданка життя» семантично пояснює дві попередні. Вона розповідає про подружні стосунки Кейванів, про Мариньку й Кирила, зраду останнього, переживання Олекси Німого, потай закоханого в Мариньку. Марія Матіос застосовує так званий «багатоярусний» сюжет. Отож, скеровує читача від першої через другу до третьої новели, а потім передбачає вторинне читання другої — третьої — першої частин.

Відгуки

Дар'я Анцибор стверджує, що в цьому романі «Марія Матіос постає перед нами в ролі тонкого психолога, виписуючи настільки непересічні сюжетні лінії й просто вибиваючи з колії густим імпресіонізмом останніх речень. Жах від описаних у першій новелі подій притягає магнітом, змушує шукати пояснення. Читач переймається, співпереживає, лякається і відчуває справжній катарсис. Певно, це одна з небагатьох книжок, де читач до останніх сторінок залишається у підвішеному стані зі своїми припущеннями-передбаченнями»[1].

Переклади

Сімейну сагу «Майже ніколи не навпаки» Марії Матіос перекладено англійською. Перше видання в перекладі Юрія Ткача (Австралія) побачило світ у 2010 році в Мельбурні. У 2012 році книга «Hardly Ever Otherwise» вийшла друком в англійсько-нідерландському видавництві GLAGOSLAV. Як австралійське, так і британське видавництва купили права на оформлення видання в українського художника Сергія Іванова, незмінного ілюстратора книжок Марії Матіос[2].

Нагороди

Книжка року — 2007. Гран-прі і перша премія конкурсу «Коронація слова» — 2007.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.