Майк Вудсон

Майкл Дін Вудсон (англ. Michael Dean Woodson, нар. 24 березня 1958, Індіанаполіс, Індіана, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції атакувального захисника за низку команд НБА. Гравець національної збірної США. Чемпіон НБА. З 2020 року — асистент головного тренера «Нью-Йорк Нікс».

Майк Вудсон

Mike Woodson

Нью-Йорк Нікс — № 44, 42, 2

Атакувальний захисник

Особисті дані

Зріст:

196 см

Вага:

88 кг

Громадянство:

США

Народився:

24 березня 1958 (63 роки) ,
Індіанаполіс, США

Коледж:

Індіана (1976–1980)

Драфт:

1 раунд / 12 номер, 1980 рік, «Нью-Йорк Нікс»

Статистика в НБА

Очки:

10981 (14,0 за гру)

Підбирання:

1838 (2,3 за гру)

Передачі:

1822 (2,3 за гру)

Виступав за команди

«Нью-Йорк Нікс» (1980—1981)
«Нью-Джерсі Нетс» (1982)
«Канзас-Сіті / Сакраменто Кінгс» (1982—1986)
«Лос-Анджелес Кліпперс» (1986—1988)
«Х'юстон Рокетс» (1988—1990)
«Клівленд Кавальєрс» (1991)

Тренував команди

1996—1999 «Мілуокі Бакс» (асистент)
1999—2001 «Клівленд Кавальєрс» (асистент)
2001—2003 «Філадельфія Севенті-Сіксерс» (асистент)
2003—2004 «Детройт Пістонс» (асистент)
2004—2010 «Атланта Гокс»
2011—2012 «Нью-Йорк Нікс» (асистент)
2012—2014 «Нью-Йорк Нікс»
2014—2018 «Лос-Анджелес Кліпперс» (асистент)
2020— «Нью-Йорк Нікс» (асистент)

Особисті нагороди та досягнення
Як гравець: Друга збірна NCAA (1980) Як асистент головного тренера: Чемпіон НБА (2004)

Медалі

Представник США
Баскетбол
Панамериканські ігри
Золото	Сан-Хуан 1979	США

Майк Вудсон у Вікісховищі

Ігрова кар'єра

На університетському рівні грав за команду Індіана (1976–1980). На останньому курсі потрапив до символічної збірної NCAA.

1980 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 12-м номером командою «Нью-Йорк Нікс». Професійну кар'єру розпочав 1980 року виступами за тих же «Нью-Йорк Нікс», захищав кольори команди з Нью-Йорка протягом одного сезону.

Частину 1982 року виступав у складі «Нью-Джерсі Нетс».

1982 року перейшов до «Канзас-Сіті / Сакраменто Кінгс», у складі якої провів наступні 4 сезони своєї кар'єри.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Лос-Анджелес Кліпперс», за яку він відіграв 2 сезони.

З 1988 по 1990 рік грав у складі «Х'юстон Рокетс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Клівленд Кавальєрс», до складу якої він приєднався 1991 року і за яку відіграв лише частину сезону.

Тренерська робота

1996 року розпочав тренерську кар'єру, ставши асистентом головного тренера команди «Мілуокі Бакс», в якій пропрацював до 1999 року.

З 1999 по 2001 рік був асистентом головного тренера команди «Клівленд Кавальєрс».

З 2001 по 2003 рік був асистентом головного тренера команди «Філадельфія Севенті-Сіксерс».

З 2003 по 2004 рік був асистентом Ларрі Брауна в «Детройт Пістонс». Став чемпіоном НБА разом з командою.

2004 очолив «Атланта Гокс», замінивши Террі Стоттса. За шість років у клубі здобув 42% перемог. У сезоні 2007-2008 вперше за вісім років вивів «Атланту» до плей-оф, що також повторив у наступні два сезони. 206 перемог Вудсона на чолі команди є четвертим найкращим показником в історії клубу, після Річі Геріна (327), Майка Фрателло (324) та Ленні Вілкенса (310). Проте після того, як «Атланта» програла серію першого раунду проти «Орландо» 0-4 у 2010 році, генеральний менджер клубу Рік Санд оголосив, що контракт з Вудсоном не буде продовжено.

З 2011 по 2012 рік був асистентом головного тренера команди «Нью-Йорк Нікс». У березні 2012 року, після відставки Майка Д'Ентоні спочатку стави виконуючим обов'язки головного тренера команди, а у травні очолив «Нікс». У сезоні 2012-2013 дійшов з командою до півфіналу Східної конференції. 2014 року не зміг вивести команду до плей-оф, після чого був звільнений.

З 2014 по 2018 рік був асистентом головного тренера «Лос-Анджелес Кліпперс».

2020 року став помічником Тома Тібодо в «Нью-Йорк Нікс.»

Тренерська статистика

Легенда
Регулярний сезон	G	Ігор проведено	W	Ігор виграно	L	Ігор програно	W–L %	% перемог
Плей-оф	PG	Ігор плей-оф проведено	PW	Ігор плей-оф виграно	PL	Ігор плей-оф програно	PW–L %	% перемог у плей-оф

Команда	Сезон	G	W	L	W–L%	Місце	PG	PW	PL	PW–L%	Результат
«Атланта Гокс»	2004–05	82	13	69	.159	5-е в Південно-Західному	—	—	—	—	не вийшли до плей-оф
«Атланта Гокс»	2005–06	82	26	56	.317	5-е в Південно-Західному	—	—	—	—	не вийшли до плей-оф
«Атланта Гокс»	2006–07	82	30	52	.366	5-е в Південно-Західному	—	—	—	—	не вийшли до плей-оф
«Атланта Гокс»	2007–08	82	37	45	.451	3-є в Південно-Західному	7	3	4	.429	Програш у Першому раунді
«Атланта Гокс»	2008–09	82	47	35	.580	2-е в Південно-Західному	11	4	7	.364	Програш у півфіналі Конференції
«Атланта Гокс»	2009–10	82	53	29	.646	2-е в Південно-Західному	11	4	7	.364	Програш у півфіналі Конференції
«Нью-Йорк Нікс»	2011–12	24	18	6	.750	2-е в Атлантичному	5	1	4	.200	Програш у Першому раунді
«Нью-Йорк Нікс»	2012–13	82	54	28	.659	1-е в Атлантичному	12	6	6	.500	Програш у півфіналі Конференції
«Нью-Йорк Нікс»	2013–14	82	37	45	.451	3-є в Атлантичному	—	—	—	—	не вийшли до плей-оф
Усього		680	315	365	.463		46	18	28	.391

Посилання

Статистика на Basketball-Reference.com (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.