Макаренко В'ячеслав Володимирович
В'ячесла́в Володими́рович Мака́ренко (27 вересня 1987 — 29 серпня 2014) — рядовий батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1», учасник російсько-української війни.
Макаренко В'ячеслав Володимирович | |
---|---|
Рядовий | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
27 вересня 1987 Сніжне |
Смерть |
29 серпня 2014 (26 років) Новокатеринівка |
Поховання | Краснопільський цвинтар |
Псевдо | «Студент» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | МВС України |
Рід військ | Спеціальна міліція |
Формування |
«Дніпро-1» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
До війни — друг Юрія Матущака, активіста і популяризатора української культури на Донбасі.[1]
Разом з Юрієм записався до лав добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» як рядовий міліції, псевдо «Студент».
Загинув під час прориву колони з Іловайська, в бою з російськими збройними формуваннями на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко. 2 вересня тіло В'ячеслава Макаренка разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу.
Перебував у списках зниклих безвісти, внесений до списку загиблих Штабу національного захисту. Похований на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям.
Після ідентифікації за експертизою ДНК 28 жовтня 2015 року воїна перепоховали на алеї Героїв Краснопільського цвинтаря під Дніпропетровськом.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 25 листопада 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
Примітки
- Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 21 травня 2017.
- Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»