Максименко Михайло Прокопович

Народився в родині робітника-коваля. Трудову діяльність розпочав у 1913 році бетонником у приватних майстернях. Потім був учнем, підручним і розмітником по металу на судноремонтному заводі в Миколаєві.

З 1920 по 1925 рік — на комсомольській роботі.

У 1923 році закінчив губернську партійну школу.

Член РКП(б) з 1923 року.

З 1924 року — на партійній роботі: секретар партійної організації Одеського паровозного депо, завідувач відділу кадрів районного комітету КП(б)У міста Одеси, парторг ЦК ВКП(б) станції Одеса—Товарна, заступник начальника політичного відділу Одеської залізниці.

У 1939—1941 роках — інструктор, завідувач сектора, заступник завідувача відділу кадрів Одеського обласного комітету КП(б)У.

Влітку 1941 року брав участь в обороні міста Одеси від румунсько-німецьких військ, проводив роботу із будівництва оборонних споруд біля Одеси. Потім перебував у евакуації в східних районах СРСР.

У 1942—1944 роках — начальник політичного відділу Красноводського порту Туркменської РСР.

У 1944 році повернувся до Одеси, перебував на відповідальній роботі в Одеському обласному комітеті КП(б)У: заступник завідувачав відділу, завідувач адміністративного відділу Одеського обласного комітету КПУ.

У травні 1955 — лютому 1960 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ.

З 1960 року — старший державний інспектор із якості товарів Одеського економічного адміністративного району.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення в Одесі.

Помер у червні 1980 року після важкої хвороби в місті Одесі.

• орден Леніна (26.02.1958)
• два ордени «Знак Пошани» (23.03.1944, 23.01.1948)
• медалі

• Некролог Максименка М.П. Газета «Чорноморська комуна» (Одеса) — 11 червня 1980 року.
• Максименко Михаил Прокофьевич (рос.)
• Морские ворота Украины (рос.)