Максим (Кроха)

Архієпи́скоп Макси́м (Борис Іванович Кроха; 25 грудня 1928(19281225), с. Чернігівка, Давлекановський район, Башкирія 27 лютого 2002, Могильов) архієрей Російської православної церкви: єпископ Аргентинський та Південноамериканський (1972—1973), єпископ (від 1984  — архієпископ) Омський та Тюменський (1974—1986), архієпископ Тульський та Бельовський (1986—1989), архієпископ Могилевський та Мстиславський (1989—2002).

Архієпи́скоп Макси́м
Єпископ Аргентинський та Південноамериканський
Архієпископ Омський та Тюменський
Архієпископ Тульський та Бельовський
архієпископ Могилевський та Мстиславський
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія (1955) і Санкт-Петербурзька духовна семінарія (1951)
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я
Діяльність: архієпископ, Диякон, пресвітер
Ім'я при народженні: Борис Іванович Кроха
Народження: 25 грудня 1928(1928-12-25)
с. Чернігівка, Давлекановський район, Башкирія.
Смерть: 27 лютого 2002(2002-02-27) (73 роки)
Могильов
Похований: Микільський монастир
Чернецтво: 24 серпня 1949
Єп. хіротонія: 26 березня 1972

Нагороди:

Життєпис

Народився в родині репресованого селянина.

1947  — поступив до Лєнінградської духовної семінарії.

24 серпня 1949  — пострижений на чернецтво.

17 квітня 1950  — рукопокладений в ієродиякона.

1951  — поступив до Лєнінградської духовної академії.

24 вересня 1954  — рукопокладений в ієромонаха.

1955  — закінчив академію зі ступенем кандидата богослов’я.

Служив у Лєнінградській, Ярославській та Мінській єпархіях.

1958  1963  — викладав у Мінській духовній академії; був благочинним Жировицького монастиря.

1962  — возведений в сан архімандрита.

1965  — закінчив аспірантуру при Московській духовній академії.

1965  1972 настоятель Свято-Духівського катедрального собору в Мінську та голова єпархіальної ради. У тому ж році супроводжував архієпископа Харківського та Богодухівського Никодима (Руснака), що виконував обов’язки Патріаршого Екзарха у Центральній та Південній Америці в його поїздці в Аргентину для відвідування приходів Південноамериканського екзархата.

26 березня 1972  — хіротонія в єпископа Аргентинського та Південноамериканського.

15 грудня 1973  — звільнений від управління Аргентинською єпархією і відправлений на покій.

26 грудня 1974  — призначений єпископом Омським та Тюменським.

7 вересня 1984  — возведений в сан архієпископа.

29 липня 1986  — архієпископ Тульський та Бельовський.

6 липня 1989  — призначений архієпископом Могилевським та Мстиславським.

27 лютого 2002  — помер. Похований на території жіночого Нікольського монастиря, якому заповідав свою бібліотеку.

Публікації

  • «Символ виноградника в Свящ. Писании Ветхого Завета (опыт исследования отдельных мест Св. Писания)». (Кандидатское сочинение).
  • «Юбилейные торжества в Св.-Успенском монастыре в Жировицах» // ЖМП. — 1970. — № 9. — С. 26—27.
  • Речь при наречении во епископа Аргентинского и Южноамериканского // ЖМП. — 1972. — № 5. — С. 17—20.
  • Послание клиру и мирянам Омской епархии в связи с празднованием Собор Сибирских святых|Собору Сибирских святых 10/23 июня 1984 года // ЖМП. — 1984. — № 12. — С. 25.
  • Служба собору сибирских святых. Минея за (июнь), изд. 1985 г.
  • Служба архиепископу Иннокентий (Вениаминов)|Иннокентию, митрополиту Московскому и Коломенскому, апостолу Сибири и Америки. // Минея за март, изд. 1984 г.

Нагороди

  • Орден святого рівноапостольного Володимира II ступеню.
  • Орден преподобного Сергія Радонезького
  • Орден благовірного князя Данила Московського II ступеню.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.