Малайзія ЗПГ

Малайзія ЗПГ – завод із виробництва зрідженого природного газу, споруджений у малазійській частині острова Калімантан в Бінтулу (штат Саравак).

Першу черга заводу у складі трьох технологічних ліній загальною потужністю 6 млн.т ввели в дію у 1982-1984 роках. У 1996-му додали другу чергу так само із трьох ліній з дещо більшою сукупною потужністю у 7,95 млн.т. А в 2004-му додали ще дві лінії, кожна з яких могла випускати по 3,8 млн.т ЗПГ на рік.[1] З урахуванням проведеної модернізації перших черг, загальна потужність Малайзія ЗПГ сягнула 25,7 млн.т (36 млрд.м³). Сировинною базою при цьому слугували офшорні газові родовища зони Central Luconia, розташовані на відстані від 125 км до 275 км від Бінтулу.

В 2010-х роках почали спорудження четвертої черги у складі однієї лінії для випуску 3,6 млн.т ЗПГ на рік.[2] Введена в експлуатацію у січні 2017 року, вона довела загальну потужність підприємства до 29,3 млн.т (41 млрд.м³). При цьому для подачі додаткового ресурсу з 2014 року використовується газопровід Сабах -  Саравак, який доставляє газ із зони родовища за більш ніж 500 км від заводу.

Сховище, споруджене в межах першої черги, складалось з чотирьох резервуарів по 65000 м³. Разом з другою додали ще одине такий же резервуар,[3] тоді як в ході робіт над третьою чергою встановили значно більший об`єкт з об`ємом 120000 м³.[4] Проведене у середині 2010-х розширення заводу супроводжувалось спорудженням сьомого резервуару ємністю 165000 м³.[5]

Портове господарство терміналу розташоване у гавані, захищеній хвилеламом довжиною 0,5 милі. Глибина акваторії сягає 15 метрів.[6] Первісно існував один причал, доповнений в 2004 році другим, розташованим з іншого боку того самого пірсу.[7] При черговому розширенні комплексу у 2015 році розпочали спорудження естакади довжиною 450 метрів, що веде до ще одного причалу. Завершення робіт заплановане протягом двох років.[8]

Основним споживачем продукції Малайзія ЗПГ є Японія, яка в 2014 році імпортувала 15 млн.т ЗПГ, випущеного в Бінтулу. При цьому японська компанія Mitsubishi примає участь капіталі заводу, маючи по 5% у першій та третій чергах і 10% у другій. Головними ж акіонерами є національна нафтогазова корпорація Petronas та уряд штату Саравак.[9]