Малиш-Федорець Марія Євгенівна
Малиш-Федорець (Мінченко) Марія Євгенівна (*20 січня 1885, Ніжин — †2 квітня 1960, Мельбурн) — українська співачка (мецо-сопрано) і актриса, учениця Марії Заньковецької і Миколи Садовського.
Малиш-Федорець Марія Євгенівна | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Інші імена | Анастасія Мартинюк | |||
Народилася |
20 січня 1885 Ніжин | |||
Померла |
5 квітня 1960 (75 років) Мельбурн | |||
Діяльність | співачка, артистка оперети | |||
Чоловік | співак І. Мартинюк (Миколаєнко) | |||
Батьки | Євген П. Мінченко, мировий суддя | |||
Провідні ролі | 1-ша виконавиця партії Юнони («Енеїда» Миколи Лисенка), 1910 | |||
IMDb | nm11396977 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() |
Загальні відомості
![](../I/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%252C_%D1%83_%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%9C.%D0%84._%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C.JPG.webp)
Народилася 2 лютого (20 січня за старим стилем) 1885 р. в Ніжині в сім'ї мирового судді. Мати померла, коли її народила. Батько, залишившись вдівцем з сімома дітьми, зробив все можливе аби діти здобули середню освіту.
Після закінчення Ніжинської гімназії Марія брала участь у місцевому аматорському драмгуртку, яким керувала Марія Заньковецька. На одну з вистав гуртка завітав сам Микола Садовський, який і запросив її до свого театру (Театр Миколи Садовського у Києві) на ролі молодих героїнь.[1]
Працюючи з 1907 року в цьому театрі і маючи гарний голос (мецо-сопрано), Марія паралельно навчалась у драматичній вокальній школі ім. Миколи Лисенка, яку закінчила в 1912 році.
За час роботи в театрі Садовського Марія Євгенівна створила багато мистецьких образів, граючи переважно героїчні та характерні ролі.[1]
1944 р. виїхала за кордон.
Померла 5 квітня 1960 р. в Австралії.[1] За іншими даними, померла 8 квітня 1960.
Відгуки сучасників
![]() |
Мушу згадати тут і про артистку Марію Євгенівну Мінченко, прізвище якої зазначалось на афішах Малиш-Федорець. Вона була дружиною Северина Федоровича Паньківського, людини широкої освіти. Щождо неї, то такої освіти в ній не позначалось. Звичайна собі інтелігентна жінка та й годі. Садовському довелося попрацювати з нею багатенько, поки він створив з неї цілком пристойну артистку, котра при своїй зовнішності й голосі вміла завоювати певний успіх у публіки. Статурна постать, виразні риси обличчя, гарні очі. Голос сильний, середнього регістру, дикція чітка й виразна. Правда, в неї не було тієї теплоти й жіночої лагідності... Голос у неї був настільки сильний, що вона успішно виконувала партію Юнони в опері «Енеїда». | ![]() |
Примітки
- Із спогадів артистки М. Малиш-Федорець (М. Мартинюк — 1885 - 1860). Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
Література та джерела
- Фотокартка та автобіографія української співачки та актриси Марії Малиш-Федорець, надіслані на прохання Державного Українського університету у Кам'янці для зберігання. 31 січня 1920 року
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.183
- Енциклопедія Українознавства. Т.4. Львів, 1994. — С.1450;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.819.
- Валерій Гайдабура. «Марія Друга. 20 січня виповнюється 120 років від дня народження прими Театру М. Садовського» День — № 7, (2005)
- Українським шляхом з Ніжина до Мельбурна: до 125-річчя від дня народження Марії Малиш-Федорець