Малубітінг
Малубітінг — друга за висотою гора групи Ракапоші Рендж, частини Каракорума, в північному Пакистані.
Малубітінг | ||||
| ||||
36°02′20″ пн. ш. 74°54′03″ сх. д. | ||||
Країна | Пакистан | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Гілгіт-Балтистан | |||
Система | Каракорум | |||
Тип | гора | |||
Висота | 7458 м (59-ме місце)[1] | |||
Висота відносна | 2193 м[1] | |||
Ізоляція |
36,93 км → Трівор (7577 м) (36,78 км → Куніанг Кіш Південний (7620 м)[1] | |||
Перше сходження | 1971 р., K. Pirker, H. Schell, H. Schindlbacher, H. Sturm | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
peakbagger.com | 18676 | |||
Peakware | 2647 | |||
GeoNames | 7427916 | |||
Малубітінг Малубітінг (Пакистан) | ||||
Малубітінг у Вікісховищі |
Географія
Лежить на північному кордоні Індії між річками Гунза та Шігар. Віддалений приблизно за 40 км на південний схід від Ракапоші і за 50 км на схід від міста Гілгіт.
Гора має кілька вершин (назва — абсолютна висота, відносна висота):
- Малубітінг (головна) — 7458 м, 2193 м;
- Малубітінг (центральна) — 7260 м;
- Малубітінг (східна) — 6970 м, 254 м;
- Малубітінг (північна) — 6843 м, 143 м;
Історія
Невдалі спроби підкорення цього піка мали місце в 1955, 1959, 1968, 1969, 1970 та 1971 рр. Перше вдале сходження в 1971 р. здійснили члени австрійської експедиції K. Pirker, H. Schell, H. Schindlbacher, H. Sturm.
Примітки
- Malubiting, Pakistan. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 24 червня 2016.
Бібліографія
- Neate Jill. High Asia: An Illustrated History of the 7000 Metre Peaks. — ISBN 0-89886-238-8
- Wala Jerzy. Orographical Sketch Map of the Karakoram. — 1990. — Published by the Swiss Foundation for Alpine Research.
- Himalayan Index
- Ostatni atak na Kunyang Chhish / Pod red. Andrzeja Zawady, Andrzeja Paczkowskiego i Józefa Nyki. — Sport i Turystyka. — Warszawa, 1973, rozdział «Dni rozpamiętywania».
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.