Ману темний

Ману́ темний[2] (Cercomacroides nigrescens) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.

?

Ману темний

Самець темного ману (Апіакас, штат Мату-Гросу, Бразилія)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Тиранни (Tyranni)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід:	Cercomacroides
Вид:	Ману темний

Біноміальна назва

Cercomacroides nigrescens
(Cabanis & Heine, 1859)

Ареал поширення виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Percnostola nigrescens
Cercomacra nigrescens

Посилання

Вікісховище:	Cercomacroides nigrescens
Віківиди:	Cercomacroides nigrescens
ITIS:	559114
NCBI:	722445

Таксономія

Темний ману був описаний в 1859 році парою німецьких орнітологов, Жаном Луї Кабанісом і Фердинандом Гайне[3]. Його довгий час відносили до роду Ману (Cercomacra), однак за результатами молеклярно-філогегнетичного дослідження, яке показало поліфілітичність роду Cercomacra, темний ману і низка споріднених видів були переведені до новоствореного роду Cercomacroides[4][5].

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[6]

C. n. nigrescens (Cabanis & Heine, 1860) — Французька Гвіана, Суринам, Бразилія на північ від Амазонки в штатах Амазонас і Пара;
C. n. aequatorialis (Zimmer, JT, 1931) — східні схили Анд в південній Колумбії, Еквадорі і на північному сході Перу;
C. n. notata (Zimmer, JT, 1931) — східні схили Анд в центральному Перу;
C. n. approximans (Pelzeln, 1868) — центр бразильської Амазонії, північно-східна Болівія;
C. n. ochrogyna (Snethlage, E, 1928) — схід бразильської Амазонії.

Береговий ману (Cercomacroides fuscicauda) раніше вважався підвидом темного ману.

Поширення й екологія

Темні ману мешкають в амазонскій сельві, тропічних і субтропічних рівнинних і гірських лісах на висоті до 2200 м над рівнем моря.

Примітки

BirdLife International (2016). Cercomacroides nigrescens.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1860). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German, Latin). Volume 2. Halberstadt: R. Frantz. с. 9.
Tello, J.G.; Raposo, M.; Bates, J.M.; Bravo, G.A.; Cadena, C.D.; Maldonado-Coelho, M (2014). Reassessment of the systematics of the widespread Neotropical genus Cercomacra (Aves: Thamnophilidae). Zoological Journal of the Linnean Society 170 (3): 546–565. doi:10.1111/zoj.12116.>
Tello, J.G., agosto de 2014. «Reconocer el género Cercomacroides (Thamnophilidae)». Propuesta (638) al South American Classification Committe. En Inglés.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Cercomacroides nigrescens.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[3] Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1860). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German, Latin). Volume 2. Halberstadt: R. Frantz. с. 9.

[tello-4] Tello, J.G.; Raposo, M.; Bates, J.M.; Bravo, G.A.; Cadena, C.D.; Maldonado-Coelho, M (2014). Reassessment of the systematics of the widespread Neotropical genus Cercomacra (Aves: Thamnophilidae). Zoological Journal of the Linnean Society 170 (3): 546–565. doi:10.1111/zoj.12116.>

[5] Tello, J.G., agosto de 2014. «Reconocer el género Cercomacroides (Thamnophilidae)». Propuesta (638) al South American Classification Committe. En Inglés.

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.