Мараварман Сундара Пандья I

Син володаря Вікрама Пандьї. 1216 року посів трон після смерті брата Джатавармана Куласекхара. Невдовзі після цього підняв повстання проти паракесарі Кулотунги Чола III, якому завдав поразки, захопивши провідні міста Тханджавур і Вораіюр. Правитель Чола з родиною вимушен був тікати на північ. Щоб відсвяткувати свою перемогу, він виконав вірабішеку («помазання героїв») у коронаційному залі Чоласа (мудікондасолапурам) в Айратталі.

За цим рушив до священого міста Чідамбарам, розбив табір біля Понамараваті, де відзначив свої перемоги над Чола, провівши обряд тулабарам. Також викарбував монети з титулом Сонадугондан (Завойовник країни Чола). Прийняв почесні титули «каліюгараман» і «адісаяпандіядеван».

Втім під тиском Віра Балали II, правителя держави Хойсалів, погодився повернутися власні землі Чола Кулотунзі III. Натомість той 1217 року визнав зверхність Маравармана Сундари I.

В подальшому скористався клабкістю чоланського володаря Раджараджи III розширив кордони Пандья на схід. Діяв спільно з державою Кадава, протистояв намірам держави Хойсалів посилити свій вплив. 1225 ркоу спільно з Копперунчінгою I, правителем Кадава, в битві біля Шрірангама завдав поразки орійським найманцям, що вдерлися в межі Чоли.

1231 року Мараварман Сундара Пандья I не узгодив військові дії з Копперунчінгою I, внаслідок чого вони окремо виступили проти Віра Нарасімхи II, правителя Хойсалів, який спочатку завдав поразки військам Кадамби, а потім у битві на річці Кавері переміг Маравармана Сундара Пандью I.В результаті останній відмовився повністю приєднати землі Чола до своїх. Було у кладено мирну угоду, закріплено шлюбами міжусіма династіями.

Помер 1238 року. Йому спадкував син або небіж Джатаварман Куласекхар II.

• Sastri, KA Nilakanta (1955), A history of South India: from prehistoric times to the fall of Vijayanagar (Hardback ed.), Chennai: Oxford University Press, ISBN 0-19-560686-8
• Sethuraman, N (1978), The imperial Pandyas: mathematics reconstructs the chronology