Маржинальний дохід
Маржинальний дохід, або маржинальний прибуток, або валовий прибуток, або вклад на покриття (англ. contribution margin), — різниця між виторгом від реалізації (без урахування ПДВ і акцизів) та змінними витратами. Іноді маржинальний дохід називають також сумою покриття — це та частина виторгу, яка залишається на покриття постійних витрат і формування прибутку. Чим вище рівень маржинального доходу, тим швидше відшкодовуються постійні витрати, і організація має можливість отримувати прибуток.
Маржинальний дохід (М) розраховується за формулою:
- ,
де S — виторг від реалізації; V — сукупні змінні витрати.
Маржинальний дохід можна розрахувати не тільки на весь обсяг випуску, але і на одиницю продукції кожного виду (питомий маржинальний дохід). Економічне значення цього показника — приріст прибутку від випуску кожної додаткової одиниці продукції:
- ,
де m — питомий маржинальний дохід; Q — обсяг реалізації; р — ціна одиниці продукції; v — змінні витрати на одиницю продукції.
Граничний та маржинальний дохід
Через особливості перекладу термінів в українській мові виникла певна плутанина з граничним доходом та маржинальним доходом. "Граничний" та "маржинальний" - варіанти перекладу англійського слова marginal, тому з цієї позиції "граничний дохід" і "маржинальний дохід" мають бути синонімами. Але "граничний дохід" - термін з мікроекономіки, англійською він виглядає як Marginal revenue (MR) - "гранична виручка", "граничний виторг", "граничний дохід".
Маржинальний дохід (англ. Contribution margin) або "вклад на покриття", або "валовий прибуток" - це термін з фінансового менеджменту і управління підприємством, який означає перевищення доходів над змінними витратами (якому присвячена ця стаття).