Маркос Таварес

Таварес народився в Порту-Алегрі та провів своє дитинство у міських нетрях разом з батьком, працівником футбольного клубу «Інтернасьйонал», та його матір'ю, вчителем[4]. Він був наймолодшим серед трьох дітей, і впродовж дитинства сім'я жила в бідності, ділившись однією спальнею, де всі п'ять членів сім'ї спали в одній кімнаті та на підлозі[4]. Таварес розпочав грати в футбол, щоб допомогти своїй родині[4], і, провівши кілька років у молодіжній команді «Інтернасьйонала», він у віці 13 років прийняв фінансову пропозицію «Греміо», оскільки хотів надати фінансові кошти для свого батька для будівництва більшого будинку[4]. Проте оскільки «Інтернасьйонал» і «Греміо» — жорсткі суперники з одного міста, його батько досить скоро виявився безробітним[4]. Тим не менш заграти у жодному з цих клубів Маркос не зумів. Таварес стверджував, що він не зміг вибрати між професійним та особистим життям під час підліткового віку, і що його надмірна участь у вечірках, споживання алкоголю та загальний недолік дисципліни сприяли нездатності досягти успіху в Бразилії[4].

У 2002 році відправився до Малайзії для реалізації свого таланту. У сезоні 2002/03 він грав за команду «Кедах», забивши 11 голів у чемпіонаті[5]. Після закінчення сезону повернувся до Бразилії, в «Атлетіко Паранаенсе». Провівши рік в Бразилії, знову вирішив повернутися в «Кедах», у складі якого виграв чемпіонат Малайзії, забивши того сезону 12 голів[6].

У Малайзії його помітив Ассіс, який влаштував його в «Греміо», а потім у «Порту-Алегрі». Тут він зіграв кілька матчів, але через високу конкуренцію практично не потрапляв до складу. Тому гравець вирішив спробувати свої сили в Європі. Ассіс допоміг йому влаштуватися в кіпрський АПОЕЛ. Після прибуття, гравець регулярно забивав у кубку Кіпру, який його команда виграла, але в чемпіонаті зіграв лише 4 матчі, жодного разу не забивши. У січні 2008 покинув клуб[7].

На Кіпрі познайомився зі Златко Заховичем, в той час спортивним директором футбольного клубу «Марибор». У підсумку в січні 2008 року Таварес опинився в словенському клубі, справивши враження на Заховича[8]. За час, що залишився до кінця чемпіонату Таварес добре зарекомендував себе серед уболівальників і клубного керівництва. У наступному сезоні Таварес став чемпіоном Словенії, найкращим бомбардиром команди і другим бомбардиром ліги з 15 м'ячами. Також був визнаний найкращим гравцем ліги в сезоні 2008/09. Наступний сезон 2009/10 був також вдалий для гравця і клубу. Він забив 10 м'ячів у 34 матчах чемпіонату[9], а також 5 м'ячів в 5 матчах Кубка, який команда і виграла[9]. Через високу лояльність до клубу, добре відношення з уболівальниками і відмінну гру в жовтні 2009 року став капітаном команди.

У вересні 2010 підписав новий контракт до кінця сезону 2012/13[10]. Сезон 2010-11 став для Тавареса зірковим: він виграв чемпіонат, став найкращим бомбардиром першості з 16 м'ячами[11], зробив 15 результативних передач[12]. Також був визнаний найціннішим гравцем першості за версією гравців[13], за версією ЗМІ[14], та вболівальників клубу[15].

18 липня 2012 року в грі Ліги Європи проти боснійського Железничара забив свій 10-ий гол на європейській арені, ставши кращим гравцем клубу за цим показником[16].

У серпні 2012 року підписав новий 5-річний контракт[17].

20 вересня 2012 року був обраний в команду тижня (за підсумками ігор в рамках Ліги Європи) сайтом WhoScored.com після перемоги над Панатінаїкосом 3-0[18]. У цьому матчі Таварес забив свій 13-ий м'яч на євроарені.

У грудні 2012 знову завоював приз вболівальницьких симпатій — фіолетового воїна[15]. Нагородження відбулося 6 грудня після матчу з «Лаціо», в якому він забив свій 14-ий гол на європейській арені[19]. У сезоні 2012/13 другий раз за три роки став найкращим бомбардиром з 17 м'ячами[20]. 31 липня 2013 року забив своєму колишньому клубу АПОЕЛу у рамках 3-го відбіркового раунду Ліги Чемпіонів. Матч закінчився внічию 1:1, а Таварес відзначився на 64-й хвилині[21], забивши важливий м'яч у гостях (і свій 15-ий єврокубковий гол).

26 квітня 2014 року Таварес забив свій 117-ий гол за «Марибор» в матчі чемпіонату проти «Копера», наздогнавши Бранко Хор'яка у списку найкращих бомбардирів клубу всіх часів[22][23]. 7 травня 2014 року він став єдиним рекордсменом, коли зробив дубль у матчі проти «Крки» (4:0)[24][25]. 26 серпня 2014 року він забив у матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти шотландського «Селтіка» (1:0), допомагаючи «Марибору» вийти в груповий етап вперше з 1999 року[26]. Щоправда там словенський клуб не виграв жодного матчу, а Таварес не забив жодного голу.

22 квітня 2017 року Таварс встановив рекорд на найшвидший гол у вищому дивізіоні Словенії: він забив на восьмій секунді у матчі проти «Домжале»[27]. 16 серпня 2017 року Таварес забив 25-й гол за «Марибор» на змаганнях під егідою УЄФА у матчі проти «Хапоеля» (Беер-Шева) (1:2)[28]. 25 листопада 2017 року Таварес забив свій 130-й гол у вищому дивізіоні Словенії, наздогнавши Штефана Шкапера, найкращого на той момент бомбардира у словенській Першій лізі[2]. 2 грудня 2017 року Маркос став одноосібним рекордсменом, забивши гол у матчі з «Горицею» (2:1)[29]. Через кілька днів, 6 грудня 2017 року, Таварес забив свій перший гол у групових етапах Ліги чемпіонів УЄФА у матчі проти іспанської «Севільї» (1:1)[30]. Наразі відіграв за команду з Марибора 303 матчі в національному чемпіонаті.

• Найкращий бомбардир чемпіонату Словенії (3): 2010/11, 2012/13, 2013/14
• Найкращий гравець чемпіонату Словенії (2): 2008/09, 2010/11
• У символічній збірній чемпіонату Словенії (4): 2008/09, 2010/11, 2012/13, 2014/15
• Найкращий гравець року у «Мариборі» (5): 2011, 2012, 2013, 2014, 2015
• Slovenian Guest Star Award (1): 2008[33]
• Найкращий бомбардир в історії чемпіонатів Словенії.
• Найкращий бомбардир в історії «Марибора».