Марко Джампаоло

Народився у Швейцарії, в місті Беллінцона у родині італійця, що приїхав туди на роботу. У віці одного року родина повернулась до Італії у місто Джуліанова[1], де Марко і почав займатись футболом у місцевому однойменному клубі.

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за команду клубу «Джуліанова», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 109 матчах Серії С2. Більшість часу, проведеного у складі «Джуліанови», був основним гравцем команди і у сезоні 1987/88 виступав у команді разом зі своїм братом Федеріко.

Згодом з 1990 року грав у Серії С2 у складі команд клубів «Губбіо» та «Ліката», а у 1993—1995 роках грав за «Сіракузу» у Серії С1.

У сезоні 1995/96 грав у Серії Б за «Андрію», провівши у чемпіонаті 36 матчів, втім клуб зайняв 17 місце і не зберіг прописку у другому за рівнем дивізіоні країни.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Гуальдо», за який виступав протягом сезону 1996/97 у Серії С1.

Після завершення кар'єри гравця перейшов у «Пескару», де спочатку працював скаутом, а з 2000 по 2001 рік був асистентом головного тренера. Після цього на цій же посаді працював у клубах «Джуліанова» та «Тревізо».

2004 року став головним тренером команди «Асколі», втім через відсутність необхідної тренерської ліцензії формально був призначений помічником тренера Массімо Сілви[2]. З командою зайняв шосте місце у Серії Б і потрапив в плей-оф. Незважаючи на те, що клуб не пройшов цей відбір, через низку відмов виступати у вищому дивізіоні Італії «Асколі» таки потрапив в Серію A, а тандем Джампаоло—Сілва прожовжив роботу з командою. У лютому 2006 року Джампаоло був дискваліфікований на 2 місяці за те, що продовжив керувати «Асколі» без тренерської ліцензії[3].

Після відбуття дискваліфікації допоміг зберегти клуб в дивізіоні і перейшов в «Кальярі». У грудні 2006 року був відсторонений, а в лютому 2007 року вже відновлений на своїй посаді в «Кальярі». Врятувавши клуб від вильоту, був затверджений тренером і на наступний сезон, але знову був звільнений в листопаді 2007 року. Пізніше його знову запросили в «Кальярі», але ще раз повернутися в клуб він відмовився, заявивши що «гордість і гідність безцінні»[4].

У червні 2008 року очолив «Сієну», з якою у сезоні 2008/09 зайняв 14-те місце у Серії А, втім наступний сезон клуб розпочав значно гірше і 29 жовтня 2009 року покинув клуб, набравши лише 5 очок в 10 матчах[5].

У травні 2010 року змінив Синишу Михайловича на посаді тренера «Катанії»[6] і набрав з клубом 22 очки в 20 іграх, але після серії з трьох ігор, в яких команда заробила всього одне очко, Джампаоло був звільнений 18 січня 2011 року.

У червні 2011 року був запрошений керівництвом клубу «Чезени»[7], втім команда провела один з найгірших стартів і після дев'яти турів була останньою з 3 очками в турнірній таблиці. Після декількох днів протестів Джампаоло був звільнений 30 жовтня після поразки 0:2 проти «Парми»[8].

2 липня 2013 року очолив тренерський штаб команди Серії Б «Брешія»[9], але вже у вересні знову достроково був звільнений з клубу після програшу «Кротоне», конфлікту з уболівальникам і зникнення з клубу на кілька днів[10][11][12].

17 листопада 2014 року він був призначений новим тренером «Кремонезе» в Лега Про[13], в третьому за рівнем дивізіоні країни. Наприкінці сезону, закінчивши його на 8-му місці в чемпіонаті, він припинив контракт з клубом[14].

15 червня 2015 року він був призначений новим тренером «Емполі» з Серії А[15], який привів до десятого місця в таблиці за результатами сезону 2015/16 і 15 травня 2016 року вирішив покинути команду[16].

У липні 2016 року очолив тренерський штаб команди «Сампдорія»[17][18]. У першому сезоні Джампаоло привів команду до 10 місця у Серії А, здобувши з командою важливе досягнення — дві перемоги у двох матчах Ліхтарного дербі проти «Дженоа» за сезон, що сталося вперше в історії команди з сезону 1959/60[19][20]. У другому сезоні на посаді Джампаоло знову привів команду до 10 місця у чемпіонаті. І в сезоні 2018/19 тренеру не вдалося суттєво покращити результати «Сампдорії», яка фінішувала цього разу дев'ятою, після чого Джампаоло залишив команду[21].

А вже 19 червня 2019 року Марко очолив тренерський штаб «Мілана», з яким уклав дворічну тренерську угоду[22]. Проте робота спеціаліста з «россонері» була нетривалою — тренера звільнили вже 8 жовтня 2019 року. На той час команда встигла провести під його керівництвом лише сім матчів, в яких зазнали чотирьох поразок, здобувши лише три перемоги[23].

7 серпня 2020 року уклав дворічну тренерську угоду з «Торіно»[24]. 18 січня 2021 звільнений із посади тренера «Торіно».

19 січня 2022 року повернувся на тренерський штаб «Сампдорії».

Тренерська статистика

Станом на 18 січня 2021

Команда	Країна	З	До	Статистика
				І	В	Н	П	% В
«Брешія»		2 липня 2013	24 вересня 2013	7	2	3	2	28,57
«Кремонезе»		17 листопада 2014	14 червня 2015	27	10	9	8	37,04
«Емполі»		15 червня 2015	30 червня 2016	39	12	10	17	30,77
«Сампдорія»		4 липня 2016	15 червня 2019	123	49	26	48	39,84
«Мілан»		1 липня 2019	8 жовтня 2019	7	3	0	4	42,86
«Торіно»		7 серпня 2020	18 січня 2021	21	4	8	9	19,05
Разом				211	78	50	83	36,97

Він є старшим братом іншого колишнього футболіста, а потім і тренера Федеріко Джампаоло[25].

• Тренерська статистика на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Марко Джампаоло на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)