Мармазов Василь Євгенович

Василь Євгенович Мармазов (20 січня 1962, Донецьк) — український державний і політичний діяч, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України (2013). Заслужений юрист України (2007). Професор Київського університету права НАН України. Арбітр МКАС при ТПП України.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Корея
2011 — 2017
Попередник Володимир Бєлашов
Наступник Олександр Горін
Народився 20 січня 1962(1962-01-20) (60 років)
Донецьк, УРСР
Відомий як дипломат
Громадянство СРСР, Україна
Освіта Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1984)
Батько Мармазов Євген
Професія юрист; дипломат
Нагороди

Життєпис

Народився 20 січня 1962 року у місті Донецьк. У 1984 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. У 1984—1986 рр. навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Стажувався в Лондонській школі економіки, Кембриджському, Стенфордському, Токійському університетах, Міжнародному інституті прав людини (Страсбург).

У 1984—1986 — стажист-викладач юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

У 1986—1996 — асистент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

У 1993—2003 — працював адвокатом юридичного бюро ЮРІС.

У 1996—2000 — доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 2000—2003 — докторант Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 12.07.2003[1] по 13.10.2005[2] — заступник Міністра юстиції України.

З 13.12.2006[3] по 17.04.2008[4] — заступник Міністра внутрішніх справ України у зв'язках з Верховною Радою України та іншими органами державної влади. Кандидат на посаду судді Європейського суду з прав людини (2007).

З 23.07.2008[5] по 02.06.2010[6] — заступник Міністра внутрішніх справ України. Член Європейського Комітету з міграції.

З 02.06.2010[7] по 18.07.2011[8] — заступник Міністра економіки України, заступник Голови Комісії з міжнародної торгівлі.

З 01.09.2011[9] по 23.01.2017[10] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Корея.

З 2018 — професор Київського університету права НАН України.

Автор праць

Співавтор ряду монографій:

  • «Україна в політико-правовому просторі Ради Європи» (1999)
  • «Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції» (2000)
  • «Захист прав та майнових інтересів у Європейському Суді з прав людини» (2001)
  • «Методи динамічного тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод в юриспруденції Європейського Суді з прав людини» (2002)
  • «Європейський Суд з прав людини. Базові матеріали. Застосування практики» (2003)
  • «Assistanse to Ukraine-EU Integration Project Expert Task Force Report» (2006).

Звинувачення у плагіаті

На думку Сергія Головатого докторська дисертація Василя Мармазова була майже дослівним перекладом з французької докторської дисертації Ліу Веї[11].[12]

Примітки
  1. Указ Президента України від 12.07.2003 р. № 642/2003[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Указ Президента України від 13.10.2005 р. № 1437/2005
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1737
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. № 624-р
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 977-р
  6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2010 р. № 1144-р
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2010 р. № 1146-р.
  8. Указ Президента України від 18.07.2011 р. № 756/2011.
  9. Указ Президента України dsl 01.09.2011 р. № 895/2011
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 14/2017 Про звільнення В.Мармазова з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Корея
  11. Антон Приходько. П'ятеро політиків, яких звинувачували в плагіаті. Журнал «Країна», 24 лютого 2011
  12. Liu Wei Les méthodes d'interprétation dynamique de la convention européenne des droits de l'homme utilisées par la cour européenne des droits de l'homme Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.(фр.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.